Книга Йова 39:1—30

39  Чи ти знаєш, коли гірським козам приходить час народжувати?+ Чи спостерігав за оленицями, коли вони народжують?+   Чи рахуєш, скільки місяців їм треба виношувати своїх малят? Чи знаєш час, коли вони мають народжувати?   Вони припадають до землі, коли приводять на світ потомство,і їхні пологові муки закінчуються.   Їхній молодняк міцніє і підростає на полі,а тоді покидає їх і вже не вертається.   Хто випустив дикого осла* на волю+і хто розв’язав пута дикому ослу?   Я дав йому за дім пустельну рівнину,за житло — солончаки.   Міський гомін для нього ніщо,і не чує він криків погонича.   Він на пагорбах шукає пасовища,вишукує всяку зелену рослину.   Чи дикий бик хоче працювати на тебе?+ Чи заночує у твоєму хліві*? 10  Чи втримаєш його у борозні мотузкою,чи піде він за тобою орати* долину? 11  Чи будеш надіятись на його велику силу? Чи перекладеш на нього свою тяжку працю? 12  Чи доручиш йому зібрати твій урожай*і завезти його на тік? 13  Самиця страуса радісно б’є крильми,але хіба її крила і пера такі, як у лелеки?+ 14  Вона залишає яйця свої на землі,у поросі їх вигріває 15  і забуває, що чиясь нога може їх розчавитиабо звір може їх розтоптати. 16  Вона немилосердна до дітей своїх, немовби вони їй чужі.+ Вона не хвилюється, що її праця буде даремна. 17  Адже Бог не наділив її* мудрістюі не дав їй розуміння. 18  Коли ж вона піднімається і б’є крильми,то сміється з коня і його верхівця. 19  Чи ти даєш силу коневі?+ Чи шию його одягаєш у буйну гриву? 20  Чи він буде скакати для тебе, як сарана? Його горде форкання жахає,+ 21  б’є він копитом у долині, гарцює, показуючи силу свою,+мчить назустріч битві*.+ 22  Він сміється з небезпеки і нічого не боїться,+не відступає перед мечем. 23  Бряжчить сагайдак, об нього б’ючись,виблискує вістря списа*. 24  Тремтячи від збудження, він мчить уперед*,коли чує звук рога, він не може на місці стояти*. 25  Як тільки зазвучить ріг, він ірже: “І-го-гоо!” Відчуває здалека він запах битви,чує гучний голос воєначальників та бойовий клич.+ 26  Хіба завдяки твоєму розумінню сокіл у височині ширяє,простягаючи свої крила на південь? 27  Чи за твоїм наказом орел злітає вгору+і звиває гніздо своє на висоті?+ 28  Ночує він на стрімкій скелі,живе на кручі* у неприступному місці. 29  Він звідти поживу вишукує,+вдалечінь його очі вдивляються. 30  Його пташенята п’ють кров,і де вбиті — там він».+

Примітки

Або «онагра».
Або «яслах».
Або «боронувати».
Букв. «насіння».
Букв. «змусив її забути».
Букв. «вирушає назустріч зброї».
Або «вістря списа й дротик».
Букв. «проковтує ґрунт (землю)».
Або, можливо, «він не вірить».
Букв. «на зубці скелі».

Коментарі

Медіафайли