Книга Йони 2:1—10

2  Опинившись у череві риби, Йо́на почав молитися до свого Бога Єгови.+  Він сказав: «У го́рі я кликав Єгову, і він мені відповів.+ З глибини* могили* я волав про допомогу,+і ти почув мій голос.   Коли ти кинув мене в глибочінь, у серце моря,поглинула мене течія.+ Усі твої могутні хвилі прокотилися наді мною.+   І я сказав: “Я зник з-перед твоїх очей! Чи побачу я знову твій святий храм?”   Во́ди поглинули мене, і над життям моїм нависла небезпека*.+ Водна глибочінь оточила мене,водорості обплутали мою голову.   Я спустився до гірських основ,засуви землі зачинилися наді мною навічно. Але ти, Єгово, мій Боже, підняв мене живим з могильної ями.+   Коли моє життя* згасало, я згадав Єгову.+ Тоді молитва моя долинула до тебе, у твій святий храм.+   Ті, хто шанує нікчемних ідолів, зрікаються джерела відданої любові*.   Я ж зі словами подяки принесу тобі жертву. Я виконаю те, що пообіцяв.+ Спасіння — від Єгови».+ 10  Згодом Єгова звелів рибі — і вона викинула з себе Йо́ну на берег.

Примітки

Букв. «утроби».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Або «води огорнули мене аж до душі».
Або «душа».
Або, можливо, «зрікаються своєї відданості».

Коментарі

Медіафайли