Левіт 21:1—24

21  Далі Єгова сказав Мойсею: «Передай Аароновим синам, священикам, такий наказ: “Жоден священик не опоганить себе серед свого народу через мертву людину*.+  Але через близьких родичів — свою матір, свого батька, сина, дочку, брата чи  незайману сестру, якщо вона живе поряд* і ще не одружена, йому можна опоганити себе.  Але нехай він не опоганює і не оскверняє себе через жінку, яка належить чоловікові з-поміж його народу.  Священики не повинні голити голову+ і бороду по краях чи робити порізи на тілі.+  Вони повинні бути святі для свого Бога+ і не оскверняти його ім’я,+ бо вони приносять своєму Богу хліб* — приношення, які спалюються для Єгови на вогні. Тож священики мають бути святі.+  Священик не може одружитися з повією,+ зі збезчещеною жінкою чи з розлученою,+ бо він святий для свого Бога.  Освяти його,+ бо він приносить хліб твоєму Богу. Він має бути для тебе святий, бо святий я, Єгова,— той, хто вас освячує.+  Якщо дочка священика оскверниться, ставши повією, то цим вона осквернить свого батька. Її треба спалити у вогні*.+ 10  А первосвященик — той з ваших братів, який був помазаний олією помазання+ і на якого було урочисто покладено священицькі обов’язки*, щоб він носив святе вбрання,+ — має дбати, щоб волосся на його голові було охайне, і не повинен роздирати свого одягу.+ 11  Він не буде підходити до мертвої людини*,+ йому не можна опоганювати себе навіть через батька чи матір. 12  Він не покидатиме святині свого Бога і не осквернятиме її,+ бо на ньому знак присвячення, Божа олія помазання.+ Я — Єгова. 13  Він має одружитися з незайманою дівчиною.+ 14  Він не може взяти собі за дружину вдову, розлучену жінку, збезчещену чи повію. Тільки незаймана дівчина з його народу може стати його дружиною. 15  Він не повинен оскверняти своє потомство* серед свого народу,+ бо я — Єгова, який освячує його”». 16  Після того Єгова сказав Мойсею: 17  «Передай Аарону такий наказ: “В усіх твоїх поколіннях жоден чоловік з твого потомства*, який матиме якусь ваду, не повинен наближатись до святині, щоб приносити хліб своєму Богу. 18  До святині не наблизиться жоден чоловік з вадою — сліпий, чи кульгавий, чи зі спотвореним обличчям*, чи з задовгою кінцівкою, 19  чи зі зламаною ногою або рукою, 20  чи горбатий, чи карлик*, чи з вадою очей, чи з екземою або лишаєм, чи з покаліченими яєчками.+ 21  Жоден чоловік з потомства* священика Аарона, який матиме ваду, не повинен складати для Єгови приношення, які спалюються на вогні. Він має ваду і тому не може приносити хліб своєму Богу. 22  Він може їсти хліб свого Бога — з того, що святе+ та особливо святе.+ 23  Але цей чоловік не повинен підходити до завіси+ і наближатися до жертовника,+ бо він має ваду. Хай не оскверняє моєї святині,+ бо я — Єгова, який їх освячує”».+ 24  Тож Мойсей передав усе це Аарону, його синам і всім ізраїльтянам.

Примітки

Або «через душу».
Або «близька йому».
Або «їжу», стосується жертв.
Цей вирок виконували тільки після того, як людина була страчена. Див. ІсН 7:25.
Букв. «чия рука була наповнена».
Або «якоїсь мертвої душі». Тут євр. слово не́феш утворює словосполучення з євр. словом, що озн. «мертвий».
Букв. «насіння».
Букв. «насіння».
Букв. «розщепленим носом».
Або, можливо, «хворобливо худий».
Букв. «насіння».

Коментарі

Медіафайли