Євангеліє від Луки 13:1—35

13  У той час дехто з присутніх розповів йому про те, що сталося з галілея́нами: як Пилат змішав їхню кров з кров’ю їхніх жертв.  На це Ісус сказав: «Думаєте, що ті галілея́ни постраждали тому, що були більшими грішниками, ніж інші галілея́ни?  Ні. Але, кажу вам, якщо не покаєтеся, то всі ви теж загинете.+  А може, думаєте, що вина тих 18, на яких впала вежа в Сілоа́мі та вбила їх, була більшою, ніж вина інших мешканців Єрусалима?  Ні. Але, кажу вам, якщо не покаєтеся, то всі ви теж загинете».  Тоді він навів їм такий приклад: «У винограднику одного чоловіка росло фігове дерево. Якось він прийшов подивитися, чи на ньому є плоди, але нічого не знайшов.+  Тож він сказав виноградареві: “Ось уже три роки я приходжу до цього фігового дерева за плодами, але нічого не знаходжу. Зрубай його! Навіщо воно має даремно займати землю?”+  Виноградар же відповів: “Пане, залиш його ще на один рік, а я обкопаю його та обкладу гноєм.  Якщо в майбутньому воно принесе плоди, то добре, а якщо ні, зрубаєш його”».+ 10  Якось у суботу він навчав в одній синагозі. 11  А там була скорчена жінка, яка взагалі не могла випрямитися, бо її 18 років мучив дух немочі. 12  Побачивши її, Ісус сказав: «Жінко, ти звільнена від своєї немочі».+ 13  Тоді він поклав на неї руки, і в ту ж мить вона випрямилась та почала прославляти Бога. 14  Але начальник синагоги, обурений тим, що Ісус зцілив у суботу, промовив до натовпу: «Маєте шість днів, щоб працювати,+ тож приходьте і зціляйтеся в ці дні, а не в суботу».+ 15  Проте Господь відповів: «Лицеміри,+ хіба не відв’язує кожен з вас в суботу свого бика чи осла і не виводить зі стійла, щоб напоїти його?+ 16  Чи ж не треба було звільнити в суботній день цю Авраамову дочку, котру Сатана тримав у путах аж 18 років?» 17  Коли він сказав це, всі противники зніяковіли, а натовп почав радіти всім його славним ділам.+ 18  Він же говорив далі: «До чого подібне Боже Царство і з чим його можна порівняти? 19  Воно подібне до гірчичного зернятка, яке людина взяла й посадила у своєму саду. Зернятко проросло і стало деревом, і небесні птахи звили гнізда в його вітті».+ 20  Потім він сказав: «З чим іще можна порівняти Боже Царство? 21  Воно подібне до закваски, яку жінка взяла й змішала з трьома великими мірами борошна, так що заквасилося все тісто».+ 22  Ідучи до Єрусалима, він переходив від міста до міста й від села до села і навчав людей.+ 23  Якось один чоловік запитав його: «Господи, це правда, що спасуться лише деякі?» Ісус відповів: 24  «З усіх сил намагайтесь увійти через вузькі двері.+ Кажу вам: багато хто захоче увійти, але не зможе. 25  Коли господар встане й замкне двері, то ви залишитесь надворі й почнете стукати, просячи: “Пане, відчини нам”,+ але він скаже вам: “Я не знаю, хто ви і звідки”.+ 26  Тоді ви промовите: “Ми їли та пили при тобі, і ти навчав на наших головних вулицях”.+ 27  Проте він знову відповість: “Я не знаю, звідки ви. Відійдіть від мене, слуги неправедності!” 28  Ви будете плакати й скреготати зубами, коли побачите, що Авраам, Ісак, Яків і всі пророки — в Божому Царстві, а вас вигнали геть.+ 29  І прийдуть люди зі сходу і заходу, з півночі і півдня та посідають за столом у Божому Царстві. 30  Деякі останні стануть першими, а перші — останніми».+ 31  Тоді до нього підійшли деякі фарисеї і сказали: «Забирайся, йди звідси, бо Ірод хоче вбити тебе». 32  Ісус же відповів: «Підіть і скажіть тому лисові: “Я виганятиму демонів і зцілятиму людей сьогодні й завтра, а на третій день закінчу свою справу”. 33  Але сьогодні, завтра і післязавтра я мушу йти далі, бо неможливо, щоб пророка вбили поза Єрусалимом.+ 34  Єрусалиме, Єрусалиме, ти вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе!+ Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає курчат під крила свої! Але ви не захотіли.+ 35  Ось ваш дім покинутий на вас.+ Кажу вам: ви не побачите мене, аж поки не скажете: “Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови!”»+

Примітки

Коментарі

На яких впала вежа в Сілоамі. Щоб пояснити свою думку, Ісус згадує про трагедію, яка трапилась недавно або яка ще була свіжою в пам’яті людей. Вежа в Сілоамі, очевидно, стояла біля купальні Сілоам у південно-східній частині Єрусалима. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».)

У винограднику... фігове дерево. В давнину у виноградниках часто садили фігові та оливкові дерева. Завдяки цьому власник отримував прибуток навіть у ті роки, коли виноград давав поганий урожай.

Три роки. Зазвичай вирощені з живців саджанці фігового дерева через два-три роки приносять хоча б декілька плодів. Коли Ісус наводить цей приклад, його служіння триває вже близько трьох років, тож він недарма згадує про три роки у своєму прикладі. Вже близько трьох років Ісус намагається допомогти юдеям розвинути віру. Але його праця не приносить багато плодів: учнями стає зовсім незначна кількість людей. Тепер, у четвертий рік свого служіння, Ісус працює ще наполегливіше. Проповідуючи і навчаючи в Юдеї та Переї, він, так би мовити, обкопує і удобрює фігове дерево, яке зображає юдейський народ. На його звістку відгукується небагато юдеїв. Народ в цілому відмовляється покаятись, тому його чекає знищення.

Дух немочі. Або «дух, який робить калікою». Очевидно, йдеться про демона, через якого страждала ця жінка. В Лк 13:16 Ісус говорить, що її «тримав у путах» Сатана.

Гірчичного зернятка. В Ізраїлі поширені кілька видів дикорослої гірчиці, а культивують найчастіше гірчицю чорну (Brassica nigra). З відносно невеликої насінини діаметром 1—1,6 мм і вагою 1 мг може вирости рослина, схожа на дерево. Деякі види гірчиці сягають заввишки 4,5 м. У Мт 13:32 і Мр 4:31 гірчичне зернятко названо «найдрібнішим» насінням. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини. Хоча сьогодні відомо, що існують насінини й меншого розміру, очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Ізраїлі за днів Ісуса.

Великими мірами. Див. коментар до Мт 13:33.

Це правда, що спасуться лише деякі? Питання про те, скільки людей спасеться, було одним з питань, що виклика́ли гарячі суперечки серед юдейських релігійних провідників у давнину. В пізніші часи навіть виникли містичні секти, які намагалися визначити точну кількість тих, хто спасеться. Для цього вони надавали цифрового значення кожній літері у різних священних текстах. У відповідь на загальне і суто гіпотетичне запитання про Божий присуд Ісус показав, що кожен сам відповідальний за власне спасіння.

З усіх сил намагайтесь. Або «продовжуйте боротися за те, щоб». Ісус наголошує, що, аби увійти через вузькі двері, необхідні рішучі дії. З огляду на контекст, в якому вживається ця фраза, різні довідкові видання пропонують такі варіанти перекладу, як «докладайте максимум зусиль; докладайте всіх зусиль». Грецьке дієслово аґонı́зомай споріднене з іменником аґо́н, який часто вживали, коли йшлося про змагання атлетів. У Єв 12:1 цей іменник вживається у переносному значенні щодо християнського «забігу» за життя. Він також використовується в ширшому значенні і передає думку про «боротьбу» (Флп 1:30; Кл 2:1; 1Тм 6:12; 2Тм 4:7). Форми грецького дієслова, вжитого в Лк 13:24, також трапляються в інших біблійних віршах, де їх перекладено як «учасник змагань» (1Кр 9:25), «наполегливо» (Кл 1:29), «ревно» (Кл 4:12), «докладаємо всіх зусиль» (1Тм 4:10), «боротьба» (1Тм 6:12). Оскільки походження цього вислову пов’язане з атлетичними змаганнями, дехто вважає, що зусилля, яких заохочував докладати Ісус, можна прирівняти до зусиль атлета, який, напружуючи кожен м’яз, намагається здобути нагороду.

Головних вулицях. Або «широких вулицях». Перекладене цим висловом грецьке слово стосується головних вулиць, які розширялись у центральних частинах міста і використовувались як площі. Такі «головні вулиці» вирізнялися серед вузьких і звивистих проходів, що були типові для великих і малих міст у I столітті.

Скреготати зубами. Або «скрипіти зубами; стискати зуби». Цей вислів передає думку про муки, розпач і лють, що, можливо, супроводжуються гнівними словами і жорстокими вчинками.

Зі сходу і заходу, з півночі і півдня. Згадка про всі чотири напрямки передає думку про всю землю. Іншими словами, можливість, про яку говорить Ісус, відкриється перед людьми з усіх народів.

Посідають за столом. Див. коментар до Мт 8:11.

Ірод. Тобто Ірод Антипа, син Ірода Великого. (Див. глосарій.)

Тому лисові. Ця тварина відома своєю хитрістю. Можливо, тому Ісус назвав царя Ірода лисом. Деякі вчені вважають, що цим порівнянням Ісус підкреслив хитрість, слабкість і нікчемність Ірода. В юдейській літературі слово «лис» вживалось як метафора щодо слабких (пор. Не 4:3), підступних і безпринципних людей, тоді як величних і владних правителів порівнювалося із сильним левом (пор. Пр 28:1; Єр 50:17; Єз 32:2). Якщо цей погляд правильний, то порівняти Ірода з лисом було те саме, що назвати його хитрим, зарозумілим, нікчемним у Божих очах правителем. Очевидно, Ісус, прямуючи до Єрусалима, якраз проходив через Перею, володіння Ірода, коли фарисеї сказали йому, що той хоче вбити його. Можливо, сам Ірод пустив таку чутку, аби залякати Ісуса і змусити його покинути Перею. Ірод, імовірно, був стурбований тим, що чув про Ісуса та його служіння. Якийсь час до того цей правитель стратив Івана Хрестителя, ставши маріонеткою в руках своєї дружини. Тож тепер він, мабуть, боявся вбити ще одного Божого пророка (Мт 14:1, 2; Мр 6:16).

Сьогодні й завтра, а на третій день закінчу свою справу. Ісус говорив не про буквальний період. Він хотів показати, що ще трохи — і він піде у Єрусалим, де помре. Ці слова також могли означати, що тривалість його служіння як Месії була чітко визначена; жоден політичний правитель не мав на неї впливу і не міг її скоротити чи змінити.

Неможливо. Або «немислимо». Хоча в жодному біблійному пророцтві не говориться, що Месія мав померти у Єрусалимі, такого висновку можна дійти на основі Дн 9:24—26. Крім того, логічно, що якби юдеї мали стратити пророка, тим більше такого, як Месія, то вони зробили б це саме в цьому місті. В Єрусалимі збирався Синедріон, юдейський верховний суд (складався з 71 члена), тому там розглядалися справи людей, яких звинувачували як фальшивих пророків. Можливо, Ісус сказав ці слова ще й тому, що в Єрусалимі складали постійні жертви Богу і різали пасхальне ягня. Все відбулося так, як Ісус говорив. Він постав перед Синедріоном в Єрусалимі, і його засудили на смерть. І саме в Єрусалимі, одразу за мурами міста, Ісус помер як «пасхальне ягня» (1Кр 5:7).

Єрусалиме, Єрусалиме. Згідно з Мт 23:37, Ісус промовив подібні слова у Єрусалимі 11 нісана, в останній тиждень свого земного служіння. Однак слова, записані в цьому вірші, він сказав раніше у Переї. (Див. додаток А7.)

Ось. Грецьке слово іду́, перекладене тут як «ось», часто вживається, щоб звернути увагу людини на те, про що буде йтися далі, заохотити її уявити події або щоб підкреслити певну деталь. Це слово вживається також для того, щоб наголосити на чомусь або ввести нову чи несподівану думку. В оригіналі Грецьких Писань воно найчастіше трапляється у Євангеліях від Матвія і Луки та в книзі Об’явлення. Слово з подібним значенням часто вживається і в Єврейських Писаннях.

Дім. Тобто храм.

Єгови. Це цитата з Пс 118:26, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Медіафайли

Монета, яку карбував Ірод Антипа
Монета, яку карбував Ірод Антипа

На фотографії зображено дві сторони монети з мідного сплаву, яку карбували приблизно в той період, коли Ісус виконував своє служіння. Наказ карбувати ці монети дав Ірод Антипа — тетрарх, або обласний правитель, Галілеї та Переї. Ісус, очевидно, проходив через Перею (територію під правлінням Ірода), коли фарисеї сказали йому, що Ірод хоче його вбити. Відповідаючи їм, Ісус назвав Ірода «лисом». (Див. коментар до Лк 13:32.) Більшість підданих Ірода були юдеями, тому на монетах зображені пальмова гілка (1) і вінок (2) — те, що не ображало почуття юдеїв.

Курка з курчатами
Курка з курчатами

Ісус змалював зворушливу картину, коли порівняв свою турботу про мешканців Єрусалима до того, як курка захищає своїх малят, збираючи їх під крила. Цей приклад, а також Ісусові слова про сина, який просить у свого батька яйце (Лк 11:11, 12), вказують на те, що ізраїльтяни у І столітті розводили курей. Грецьке слово о́рніс, вжите в Мт 23:37 і Лк 13:34, може означати будь-якого дикого чи свійського птаха, але вважається, що в цьому контексті воно стосується курки, найбільш поширеної свійської птиці.