Євангеліє від Луки 14:1—35
Примітки
Коментарі
Водянку. Або «едему», набряк через надмірне скупчення рідини в організмі. Цей термін використовувався стародавніми лікарями ще від часу Гіппократа, грецького лікаря, який жив у V—IV століттях до н. е. Водянка, яка могла вказувати на серйозне порушення функцій життєво важливих органів, часто закінчувалась раптовою смертю. Тож цієї хвороби дуже боялись. Дехто вважає, що самі фарисеї привели хворого чоловіка до Ісуса в суботу, аби зловити його в пастку, адже у вірші 1 сказано: «Вони уважно за ним спостерігали». Це одне з принаймні шести чуд, про які згадується тільки у Євангелії від Луки. (Див. «Вступ до Луки».)
Найпочесніші місця. За днів Ісуса на гостинах чи бенкетах гості напівлежали на кушетках, що стояли з трьох боків стола. Ті, хто обслуговував під час гостини, підходили до стола з того боку, де ніхто не сидів. Кількість кушеток залежала від розмірів стола. На одній кушетці могло розміститись четверо або п’ятеро осіб, але переважно їх було троє. Кожен напівлежав головою до столу: лівим ліктем спирався на подушку, а правою рукою брав їжу. Місця на кушетці поділялись на особливо почесне, менш почесне і найнижче.
Приклад. Або «притчу». (Див. коментар до Мт 13:3.)
Споживатиме їжу. Або «буде на бенкеті». Букв. «їстиме хліб». У біблійні часи хліб був настільки важливою частиною раціону, що як у єврейській, так і в грецькій мові вислів «їсти хліб» означав «споживати їжу». У Біблії єврейський вислів часто перекладається як «їсти хліб» (Ек 9:7), «їсти» (Бт 37:25; 2См 9:7) або «поїсти» (2Цр 4:8). Грецький вислів, який у цьому вірші перекладено як «споживати їжу», в Лк 14:1 передано як «обід».
Зненавидить. У Біблії слово «ненавидіти» має різні відтінки. Воно може означати ворожість у поєднанні зі злобою, через яку хтось хоче завдати комусь шкоди. Також це слово може передавати думку про сильну антипатію чи неприязнь до когось або чогось, що спонукує людину триматися від них подалі. Або ж воно може означати просто любити менше. Наприклад, коли говориться, що Лія була «зненавиджена», а Рахіль улюблена, це означає, що Яків любив Лію менше, ніж Рахіль (Бт 29:31; Пв 21:15; також прим.). В подібному значенні це слово вживається також в інших юдейських творах. Отже, Ісус не мав на увазі, що його послідовники повинні відчувати ворожість або відразу до членів своєї сім’ї чи самих себе, адже це суперечило б Писанням. (Пор. Мр 12:29—31; Еф 5:28, 29, 33.) У цьому вірші слово «ненавидіти» можна перекласти як «любити менше».
Життя. Або «душу». Значення грецького слова псіхе́, яке традиційно перекладають словом «душа», залежить від контексту. В цьому вірші воно стосується життя людини. Тож Ісусові слова означають, що справжній учень має любити його більше, ніж власне життя, і бути готовим, якщо потрібно, навіть втратити своє життя заради нього. (Див. глосарій, «Душа».)
Стовпа мук. Або «стовпа, на якому страчують». В класичній грецькій мові основне значення грецького слова стауро́с — «прямий вертикальний стовп; паля». У Писаннях воно в переносному значенні часто вказує на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Ісуса. Це третій раз, коли Ісус говорить, що його учням доведеться нести стовп мук. Інші два випадки: 1) Мт 10:38; 2) Мт 16:24; Мр 8:34; Лк 9:23. (Див. глосарій.)
Сіль. Речовина, що використовується для зберігання продуктів від зіпсуття або як приправа. (Див. коментар до Мт 5:13.)
Втратить свої властивості. Див. коментар до Мт 5:13.
Медіафайли
У I столітті їжу переважно споживали напівлежачи за столом. Кожен спирався лівим ліктем на подушку, а правою рукою брав їжу. За греко-римським звичаєм у їдальні був низький стіл, довкола якого стояло три кушетки. Римляни називали таку їдальню триклінієм (латинська назва; походить від грецького слова, що означає «кімната з трьома кушетками»). Хоча зазвичай за столом розміщалося дев’ятеро людей — по троє на кушетці, часто використовували і довші кушетки, на яких поміщалося більше людей. Місця за столом розподілялися залежно від статусу присутніх. Одна з кушеток вважалася найменш почесним місцем (А), друга — більш почесним (Б), а третя — найпочеснішим (В). Місця на самій кушетці теж відрізнялися: той, хто сидів посередині, мав вище становище від того, хто сидів праворуч від нього, і нижче від того, хто сидів ліворуч. На бенкетах господар зазвичай займав місце ліворуч (1) на найменш почесній кушетці. Особливо почесним вважалося крайнє місце справа (2) на середній кушетці. Хоча точно не відомо, наскільки юдеї дотримувалися цього звичаю, цілком можливо, що Ісус мав його на увазі, коли навчав своїх учнів про важливість смирення.
Сьогодні вода у Мертвому морі (Солоному морі) в дев’ять разів солоніша, ніж вода світового океану (Бт 14:3). Сіль, яка утворювалась внаслідок випаровування води Мертвого моря, забезпечувала потреби ізраїльтян. Однак вона була поганої якості, адже містила домішки інших мінералів. Ізраїльтяни також могли купувати сіль у фінікійців, а вони, як вважається, добували її шляхом випаровування води з Середземного моря. У Біблії сіль згадується як приправа до їжі (Йв 6:6). Ісус наводив влучні приклади, пов’язані з повсякденним життям людей. Тож, навчаючи важливих духовних істин, він іноді згадував про сіль. Наприклад, у Нагірній проповіді він сказав своїм учням: «Ви — сіль землі». Як сіль має властивість зберігати від псування, так і учні можуть допомагати іншим уникнути духовного і морального зіпсуття.