Євангеліє від Луки 8:1—56

8  Невдовзі після того Ісус пішов від міста до міста й від села до села, проповідуючи і звіщаючи добру новину про Боже Царство.+ З ним були дванадцятеро 2  і деякі жінки, яких він звільнив від злих духів та зцілив від хвороб: Марія, звана Магдалиною,+ з якої вийшло сім демонів, 3  Іванна,+ дружина Ху́зи, управителя Іродового дому, Сусанна і багато інших жінок, які їм прислуговували, використовуючи своє майно.+ 4  Коли ж біля Ісуса зібрався численний натовп, а також люди, які ходили з ним від міста до міста, він навів їм приклад:+ 5  «Якось сіяч вийшов сіяти. Коли він сіяв, трохи насіння впало при дорозі, і його затоптали, а небесні птахи повидзьобували його.+ 6  Ще трохи насіння впало на скелю і, зійшовши, висохло, бо не мало вологи.+ 7  Ще трохи впало між терни, але терни зійшли разом з насінням і заглушили його.+ 8  А ще трохи насіння впало на добрий ґрунт, проросло й принесло плоди у 100 разів більше, ніж було посіяно».+ Сказавши це, Ісус голосно промовив: «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає».+ 9  Тоді учні запитали його, що означає цей приклад.+ 10  Він сказав: «Вам дано* зрозуміти священні таємниці Божого Царства, а для інших усе почуте так і залишається прикладами,+ щоб, дивлячись, вони дивилися даремно і, слухаючи, не розуміли суті сказаного.+ 11  Ось пояснення цього прикладу: насіння — це Боже слово.+ 12  Коли насіння падає при дорозі, це означає, що люди чують слово, але потім приходить Диявол і забирає слово з їхніх сердець, щоб вони не повірили й не отримали спасіння.+ 13  Коли насіння падає на скелю, це означає, що люди, почувши слово, з радістю приймають його, однак не мають коріння. Якийсь час вони вірять, але коли приходить пора випробувань, відпадають.+ 14  Коли насіння падає між терни, це означає, що люди чують слово, але тривоги, багатство+ та втіхи цього життя+ поглинають їх і повністю заглушують слово; ці люди так і не приносять зрілого плоду.+ 15  А коли насіння падає на добрий ґрунт, це означає, що люди, які мають добре і чисте серце,+ почувши слово, зберігають його і витривало приносять плід.+ 16  Ніхто, запаливши світильник, не накриває його посудиною і не ставить під ліжко; навпаки, його ставлять на підставку, щоб ті, хто входить, бачили світло.+ 17  Адже немає нічого прихованого, що не виявиться, і, хоч би як старанно щось ховали, воно з часом стане явним і відомим.+ 18  Тож звертайте увагу на те, як ви слухаєте, бо тому, хто має, буде дано ще більше,+ а в того, хто не має, заберуть навіть те, що, як йому здається, він має».+ 19  І прийшли до Ісуса його мати і брати,+ але оскільки було багато людей, вони не могли підійти до нього.+ 20  Тоді йому сказали: «Там надворі твоя мати з твоїми братами, вони хочуть побачитися з тобою». 21  На це він відповів: «Моя мати і мої брати — це ті, хто слухає Боже слово і виконує його».+ 22  Якось Ісус сів зі своїми учнями в човен і сказав їм: «Перепливімо на другий берег озера». І вони відпливли.+ 23  У дорозі Ісус заснув. Раптом на озері знялася шалена буря, і човен почала заливати вода, через що вони опинились у небезпеці.+ 24  Тож учні підбігли до Ісуса і розбудили його, кажучи: «Наставнику, Наставнику, ми тонемо!» Прокинувшись, він вгамував вітер і розбурхане озеро. Тоді все навкруги заспокоїлось і настала тиша.+ 25  Після того він сказав: «Де ваша віра?» А вони, перелякані, дивувалися й говорили один одному: «Хто ж він такий? Він дає накази навіть вітру та воді, і вони слухаються його!»+ 26  Потім вони пристали до берега в місцевості герази́нів,+ що навпроти Галілеї. 27  Коли Ісус зійшов на берег, його зустрів чоловік з поблизького міста, який був опанований демонами. Він уже довго не носив одягу і жив не в домі, а серед гробниць*.+ 28  Побачивши Ісуса, чоловік закричав, упав перед ним і вигукнув: «Чого ти від мене хочеш, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Благаю, не муч мене!»+ 29  (Бо Ісус наказував нечистому духові вийти з того чоловіка. Цей дух багато разів хапав його*.+ Чоловіка не раз заковували в ланцюги і кайдани та стерегли, але він розривав пута, і демон гнав його у віддалені місця.) 30  Тоді Ісус запитав його: «Як тебе звати?» Він відповів: «Легіон», бо в нього ввійшло багато демонів. 31  І вони благали Ісуса, щоб той не відправляв їх у безодню.+ 32  Неподалік на горі паслося величезне стадо свиней,+ тому демони благали Ісуса, щоб він дозволив їм увійти в них, і він дозволив.+ 33  Тож демони вийшли з чоловіка та ввійшли у свиней, і ціле стадо кинулося з урвища* в озеро й потонуло. 34  А чоловіки, які пасли свиней, побачивши це, втекли й розповіли про все в місті та в довколишніх селах. 35  І люди вийшли подивитися, що сталось. Коли вони підійшли до Ісуса й побачили, що чоловік, з якого вийшли демони, одягнений і при здоровому розумі сидить біля Ісусових ніг,+ то налякались. 36  А ті, хто бачив усе на власні очі, розповіли їм, як видужав* чоловік, який був опанований демонами. 37  Тож чимало людей з довколишньої місцевості герази́нів просили, щоб Ісус пішов звідти, бо їх огорнув великий страх. І він сів у човен, щоб відплисти. 38  А чоловік, з якого вийшли демони, став благати, щоб Ісус дозволив залишитися з ним, але той відіслав його, говорячи:+ 39  «Повертайся додому і розповідай, що́ Бог зробив для тебе». І він пішов та по цілому місті розказував про те, що́ Ісус для нього зробив. 40  Коли Ісус повернувся, його привітно зустрів натовп людей, бо всі на нього чекали.+ 41  І ось прийшов один чоловік, на ім’я Яı́р, начальник синагоги. Упавши до ніг Ісуса, Яı́р почав благати, щоб той увійшов до нього в дім,+ 42  бо його єдина дочка, яка мала близько 12 років, була при смерті. Коли Ісус ішов, на нього напирав натовп людей. 43  Була там одна жінка, яка 12 років страждала від кровотечі,+ і ніхто не міг її вилікувати.+ 44  Вона підійшла до нього ззаду й доторкнулася до торочок* його одягу+ — і кровотеча відразу припинилась. 45  Тоді Ісус запитав: «Хто доторкнувся до мене?» А коли всі почали запевняти, що це не вони, Петро сказав: «Наставнику, чимало людей оточили тебе і тиснуть звідусіль».+ 46  Проте Ісус відказав: «І все-таки хтось доторкнувся до мене, бо я відчув*, що з мене вийшла сила».+ 47  Тоді жінка побачила, що не змогла залишитись непоміченою, і тремтячи підійшла до Ісуса, впала на коліна й розповіла при всіх, чому доторкнулась до нього і як відразу зцілилася. 48  А він їй сказав: «Дочко, твоя віра зцілила тебе*. Іди з миром».+ 49  Поки Ісус ще говорив, до начальника синагоги підійшов один чоловік з його дому і сказав: «Твоя дочка померла, не турбуй вже Вчителя».+ 50  На це Ісус відповів: «Не бійся, тільки вір, і вона буде врятована».+ 51  І коли він підійшов до дому, то нікому не дозволив увійти з ним, крім Петра, Івана та Якова і батьків дівчини. 52  Усі ж, хто там був, плакали й били себе в груди, сумуючи за нею. Та він сказав: «Не плачте,+ бо вона не померла, а просто спить».+ 53  Почувши це, люди стали насміхатися, бо знали, що вона померла. 54  А Ісус взяв її за руку й вигукнув: «Дитино, встань*!»+ 55  Тоді її дух+ повернувся до неї, і вона відразу піднялась.+ Ісус же сказав, щоб їй дали поїсти. 56  А батьки її були надзвичайно вражені тим, що сталося, однак Ісус наказав їм нікому не розповідати про це.+

Примітки

^ Або «дозволено».
^ Або «пам’ятних гробниць».
^ Або, можливо, «дух довгий час міцно тримав його».
^ Або «крутого берега».
^ Або «був врятований».
^ Або «краю; китиць».
^ Або «зрозумів».
^ Або «врятувала тебе».
^ Або «прокинься».

Коментарі

Проповідуючи. Див. коментар до Мт 3:1.

Марія, звана Магдалиною. Ця жінка, яку часто звали Марією Магдалиною, вперше згадується тут, у розповіді про другий рік Ісусового проповідницького служіння. Ім’я Магдалина (означає «що належить до Магдали»), очевидно, походить від назви міста Магдала, яке лежало на західному березі Галілейського моря, на півдорозі між Капернаумом і Тиберіадою. Дехто вважає, що Марія була родом з Магдали або жила там. Марія Магдалина переважно згадується в розповідях про смерть та воскресіння Ісуса (Мт 27:55, 56, 61; Мр 15:40; Лк 24:10; Ів 19:25).

Іванна. Скорочена жіноча форма єврейського імені Єгоханан, що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку». Іванна була однією з жінок, яких зцілив Ісус. Вона згадується в Грецьких Писаннях тільки двічі і тільки в Євангелії від Луки (Лк 24:10).

Хузи. Йдеться про управителя дому Ірода Антипи.

Їм прислуговували. Або «їх підтримували (дбали про їхні потреби)». Грецьке слово діаконе́о може передавати думку про те, що хтось дбає про фізичні потреби інших: приносить і готує їжу, подає її до столу тощо. В подібному значенні це слово вживається в Лк 10:40 («поратися коло всього»), Лк 12:37 («прислуговувати»), Лк 17:8 («прислуговуй») і Дії 6:2 («розподіляти їжу»), але воно може також стосуватись інших особистих послуг. У цьому вірші воно показує, як жінки (згадані у віршах 2 і 3) підтримували Ісуса та його учнів, які виконували доручене Богом завдання. Так ці жінки прославляли Бога, а Бог у свою чергу оцінив їхні вчинки і подбав, щоб усі майбутні покоління дізналися з Біблії про їхнє милосердя і щедрість (Пр 19:17; Єв 6:10). Те саме грецьке слово вживається в Мт 27:55 і Мр 15:41. (Див. коментар до Лк 22:26, де обговорюється споріднений іменник діа́конос.)

Приклад. Див. коментар до Мт 13:3.

На скелю. Див. коментар до Мт 13:5.

Між терни. Див. коментар до Мт 13:7.

Священні таємниці. Див. коментар до Мт 13:11.

Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.

Брати. Див. коментар до Мт 12:46.

Моя мати і мої брати. Тут Ісус показує різницю між своїми рідними братами, деякі з яких, очевидно, не вірили в нього (Ів 7:5), та своїми духовними братами, тобто учнями. Ісус підкреслює, що, хоч би якими цінними були для нього сімейні узи, він набагато більше цінує стосунки з тими, хто слухає Боже слово і виконує його.

На другий берег. Тобто на східний берег Галілейського моря.

Шалена буря. Цим виразом перекладено два грецьких слова, які буквально можна передати як «ураган вітру». (Див. коментар до Мр 4:37.) Такі бурі нерідко трапляються на Галілейському морі. Оскільки воно розташоване приблизно на 200 м нижче від рівня моря, повітря там значно тепліше, ніж на довколишніх плато і в горах. Це спричиняє збурення в атмосфері і, як наслідок, сильні вітри, які можуть раптово підняти на морі хвилі.

Місцевості геразинів. Регіон навпроти Галілеї, тобто на східному березі Галілейського моря. Точно не відомо, де саме була ця місцевість і якими були її межі. Дехто вважає, що «місцевість геразинів» — це околиці Курсі біля стрімких схилів на східному узбережжі моря. На думку інших, це більший регіон, який простягався від міста Гераза (Джараш), що за 55 км на південний схід від Галілейського моря. В Мт 8:28 цю місцевість названо «місцевістю гадаринів». (Див. коментарі до Мт 8:28; Мр 5:1.) Території регіонів могли накладатися одна на одну, і, хоча у Євангеліях вживаються різні назви, йдеться про ту саму місцевість на східному узбережжі Галілейського моря. Тож у розповідях письменників Євангелій немає суперечностей. (Див. також додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)

Геразинів. Див. коментар до Мр 5:1.

Чоловік... опанований демонами. Матвій (8:28) згадує двох опанованих демонами чоловіків, а Марко (5:2) і Лука — одного. Марко і Лука зосереджуються на одному чоловікові, очевидно, тому, що з ним розмовляв Ісус і його випадок заслуговував більшої уваги. Імовірно, цей чоловік був більш агресивним і був опанований демонами довше. Також, можливо, після зцілення двох чоловіків лише один з них захотів супроводжувати Ісуса (Лк 8:37—39).

Гробниць. Див. коментар до Мт 8:28.

Чого ти від мене хочеш..? Див. коментар до Мр 5:7.

Не муч мене. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові». Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана в Лк 8:31. (Див. коментар до Мт 18:34.)

Легіон. Див. коментар до Мр 5:9.

Безодню. Або «глиби́ни». Грецьке слово а́біссос, яке означає «надзвичайно глибокий» або «безмежний; невимірний», вживається для позначення місця або стану ув’язнення. У Грецьких Писаннях це слово трапляється дев’ять разів — тут, у Рм 10:7 і сім разів у книзі Об’явлення. В Об 20:1—3 описано, як у майбутньому Сатана буде кинутий в безодню на 1000 років. Легіон демонів, які благали Ісуса не відправляти їх «у безодню», мабуть, мали на увазі цю майбутню подію. У вірші 28 говориться, що один з демонів попросив Ісуса не мучити його. У паралельній оповіді в Мт 8:29 демони запитали Ісуса: «Ти прийшов нас мучити передчасно?» Тож муки, яких боялися демони,— це, очевидно, ув’язнення в «безодні». (Див. глосарій і коментар до Мт 8:29.)

Свиней. Хоча за Законом свині вважалися нечистими тваринами (Лв 11:7), неюдеї, які жили в Десятимісті, торгували свининою. І греки, і римляни вважали її делікатесом. В оповіді не говориться, чи «чоловіки, які пасли свиней» були юдеями, що порушували Закон (Лк 8:34).

Розповідай, що Бог зробив для тебе. Зазвичай Ісус наказував людям не розповідати іншим про його чуда (Мр 1:44; 3:12; 7:36; Лк 5:14). Але цьому чоловікові він звелів піти до родичів і розповісти їм про все, що сталося. Можливо, Ісус зробив це тому, що люди попросили його покинути їхню місцевість, і він сам не міг дати їм свідчення. Розповіді чоловіка також могли покласти край негативним розмовам про загибель свиней.

По цілому місті. У паралельній оповіді в Мр 5:20 вживається вислів «в Десятимісті». Тож згадане тут місто, мабуть, було одним із міст Десятимістя. (Див. глосарій, «Десятимістя».)

Єдина. Грецьке слово моноґене́с, яке зазвичай перекладають як «єдинородний», означає «єдиний у своєму роді; один-єдиний; єдиний представник або член якоїсь групи чи роду; унікальний». Це слово використовується для опису спорідненості між дитиною (сином чи дочкою) та її батьками. В контексті цього уривка воно вказує на єдину дитину. Те саме грецьке слово вживається щодо «єдиного» сина вдови з Наїна і «єдиного» сина, який був в одного чоловіка і з якого Ісус вигнав демона (Лк 7:12; 9:38). У грецькому тексті Септуагінти слово моноґене́с використовується в уривку про дочку Їфтаха, де говориться: «Вона була його єдиною дитиною. Крім неї він більше не мав ні сина, ні дочки» (Сд 11:34). Апостол Іван п’ять разів вживає слово моноґене́с щодо Ісуса. (Щоб дізнатися про значення цього слова в тих контекстах, де воно вживається щодо Ісуса, див. коментарі до Ів 1:14; 3:16.)

Кровотечі. Див. коментар до Мт 9:20.

Дочко. Див. коментар до Мр 5:34.

Іди з миром. Див. коментар до Мр 5:34.

Не померла, а просто спить. Див. коментар до Мр 5:39.

Дух. Або «життєва сила; дихання». Тут грецьке слово пне́ума, очевидно, вказує на життєву силу, що діє в земних створіннях, або просто на дихання. (Див. коментар до Мт 27:50.)

Медіафайли

Підставка для світильника
Підставка для світильника

За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.

Рибальський човен у I столітті
Рибальський човен у I столітті

Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.

Залишки галілейського рибальського човна
Залишки галілейського рибальського човна

У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.

Скелі на східному узбережжі Галілейського моря
Скелі на східному узбережжі Галілейського моря

На східному березі Галілейського моря Ісус вигнав демонів з двох чоловіків і послав цих демонів у стадо свиней.

Ісус зціляє жінку
Ісус зціляє жінку

Налякана жінка, впавши на коліна, дивиться на Ісуса. Тремтячи, вона зізнається, що доторкнулась до його одягу, бо хотіла зцілитися від хвороби, через яку страждає 12 років. Ісус не засуджує її, а, навпаки, лагідно каже: «Дочко, твоя віра зцілила тебе. Іди з миром» (Лк 8:48). Ісус виконав це чудо, коли йшов до Яіра, щоб зцілити його дочку (Лк 8:41, 42). Ці чуда показують, що Ісус має силу зціляти різні хвороби і, коли він правитиме людством, ніхто з його підданих не скаже: «Я хворий» (Іс 33:24).

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ (НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ)
Луки 8
українська
Читайте Біблію онлайн
https://cms-imgp.jw-cdn.org/img/p/1001070103/univ/art/1001070103_univ_sqr_xl.jpg
nwtsty