Євангеліє від Марка 11:1—33

11  Коли вони наближалися до околиць Єрусалима, до Вітфа́гії та Віфа́нії,+ що на Оливковій горі, Ісус послав поперед себе двох учнів+  і наказав їм: «Підіть у село, що перед вами. Як тільки ввійдете туди, знайдете прив’язане осля, на якому ще не сиділа жодна людина. Відв’яжіть його й приведіть.  А якщо хтось запитає вас: “Навіщо ви відв’язуєте його?” — скажіть: “Воно потрібне Господу, але він відразу його поверне”».  Вони пішли і на бічній вулиці знайшли осля, прив’язане коло дверей дому, і відв’язали його.+  Але декотрі люди, які там стояли, запитали: «Що ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?»  Учні відповіли так, як сказав Ісус, і ті їх відпустили.  Тож осля+ привели до Ісуса, і, коли поклали на нього одяг, Ісус сів зверху.+  Тоді багато людей стелили на дорозі свій одяг,+ а інші — зрізане на полях віття.+  Крім того, ті, що йшли попереду та ззаду, вигукували: «Молимо, спаси!+ Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови!+ 10  Благословенне прийдешнє Царство батька нашого, Давида!+ Молимо тебе, той, хто на небі*, спаси його!» 11  Коли ж Ісус в’їхав до Єрусалима, то ввійшов у храм і почав усе довкола оглядати; а оскільки вже була пізня година, він пішов разом з дванадцятьма до Віфа́нії.+ 12  Наступного дня, коли вони вийшли з Віфа́нії, Ісус зголоднів.+ 13  Побачивши здалека фігове дерево, вкрите листям, він підійшов, щоб подивитись, чи є на ньому плоди, але не знайшов нічого, крім листя, бо це не була пора для фіг. 14  Тож Ісус сказав: «Нехай ніхто ніколи більше не їсть твоїх плодів!»+ А учні все це чули. 15  Зрештою вони прийшли до Єрусалима. Там він ввійшов у храм і почав виганяти продавців і покупців. Він також поперекидав столи міняльників та лавки тих, хто продавав голубів,+ 16  і заборонив переносити через храм будь-які речі. 17  При цьому він навчав і казав їм: «Хіба не написано: “Мій дім називатиметься домом молитви для всіх народів”?+ Ви ж зробили з нього печеру розбійників».+ 18  Коли це почули старші священики й книжники, то стали шукати можливості вбити Ісуса.+ Вони боялися його, тому що весь натовп був вражений його навчанням.+ 19  А як почало вечоріти, вони вийшли з міста. 20  Наступного дня, проходячи рано-вранці повз фігове дерево, вони побачили, що воно засохло аж до самого коріння.+ 21  Петро, пригадавши, що сталося за день до того, звернувся до Ісуса: «Учителю, поглянь! Фігове дерево, яке ти прокляв, засохло».+ 22  Ісус на це відповів: «Майте віру в Бога. 23  Правду кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: “Піднімись і кинься в море”,— і не засумнівається у своєму серці, а буде вірити, що його слова виконаються, то так і станеться.+ 24  Тому кажу вам: про що молитесь і просите, вірте, що вже отримали, і обов’язково отримаєте.+ 25  А як стоїте й молитеся, прощайте все, що маєте проти інших, аби ваш Батько, який у небі, прощав і ваші проступки».+ 26  —— 27  І прийшли вони знову до Єрусалима. А коли Ісус ходив у храмі, підійшли старші священики, книжники й старійшини 28  і запитали його: «Якою владою ти чиниш все це? І хто дав тобі таку владу?»+ 29  У відповідь Ісус сказав: «І я вас про щось запитаю. Якщо відповісте, то я вам скажу, якою владою чиню все це. 30  Звідки Іван+ отримав владу хрестити: з неба чи від людей*? Скажіть».+ 31  Тож вони почали розмірковувати між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, він запитає: “Чому ж ви йому не повірили?” 32  Але як ми скажемо: “Від людей”?» Вони боялися натовпу, бо всі вважали, що Іван дійсно був пророком.+ 33  Тож вони відповіли Ісусу: «Не знаємо». Ісус промовив: «І я вам не скажу, якою владою чиню все це».

Примітки

Або «у найвищих місцях».
Або «чи це було чимось людським».

Коментарі

Коли. Події, описані в Мр 11:1—11, відбулися удень 9 нісана. (Див. додатки A7 і Б12.)

Вітфагії. Назва цього села, що розташовувалося на Оливковій горі, походить з єврейської і, ймовірно, означає «дім ранніх фіг». За традицією воно лежало між Єрусалимом і Віфанією (приблизно за 1 км від Єрусалима), на південно-східному схилі Оливкової гори, біля її вершини (Мт 21:1; Лк 19:29; див. додаток A7, карту 6).

Віфанії. Див. коментар до Мт 21:17.

Осля. У своїх розповідях про цю подію Марко, Лука (19:35) та Іван (12:14, 15) згадують тільки одну тварину. А Матвій (21:2—7), крім осляти, згадує ослицю. (Див. коментарі до Мт 21:2, 5.)

Молимо, спаси. Букв. «осанна». Це грецьке слово походить від єврейського вислову, що означає «молимо, спаси» або «просимо, врятуй». Тут це слово вживається як благання про те, щоб Бог дав спасіння або перемогу, та може перекладатися як «будь ласка, дай порятунок». З часом воно стало виражати не лише прохання, а й хвалу. Єврейський вислів міститься у 25-му вірші 118-го Псалма, що входив до галелу — групи псалмів, які співали під час святкування Пасхи. Тож не дивно, що люди, які зустрічали Ісуса в той день, вигукували цей вислів. Одним зі способів, яким Єгова відповів на благання спасти Сина Давидового, було те, що він воскресив його з мертвих. У Мр 12:10, 11 Ісус цитує Пс 118:22, 23 і дає зрозуміти, що це пророцтво стосується Месії.

Єгови. Це цитата з Пс 118:25, 26, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Прийдешнє Царство батька нашого, Давида. Такий варіант перекладу ґрунтується на найдавніших і найбільш достовірних рукописах. У деяких інших рукописах сказано: «Царство нашого батька Давида, що приходить в ім’я Господа», і цей варіант використано у деяких перекладах Біблії. Ряд перекладів Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В вони позначені як J7, 8, 10-12, 14, 16, 17) містять у цьому вірші тетраграму або її скорочення. В них говориться: «Царство нашого батька Давида, що приходить в ім’я Єгови».

Наступного дня. Тобто 10 нісана. (Див. додатки A7 і Б12.)

Не знайшов нічого, крім листя. Хоча в цей період року фігові дерева ще не плодоносили, дерево мало листя, а це було ознакою того, що на ньому мають бути ранні плоди. Але оскільки на дереві було тільки листя, Ісус знав, що воно вже не принесе плодів; вкрите листям дерево справляло оманливе враження. Тому Ісус прокляв дерево за те, що воно не має плодів, і дерево засохло (Мр 11:19—21).

Храм. Див. коментар до Мт 21:12.

Виганяти продавців і покупців. Див. коментар до Лк 19:45.

Міняльників. Див. коментар до Мт 21:12.

Переносити через храм будь-які речі. Дехто, мабуть, скорочував собі шлях через подвір’я храму, коли переносив особисті речі чи товари на продаж. Ісус заборонив людям це робити, оскільки так вони применшували святість Божого дому. Лише в оповіді Марка згадується про те, що Ісус сказав це людям.

Домом молитви для всіх народів. З трьох письменників Євангелій, які цитують Іс 56:7, лише Марко додає слова «для всіх народів» (Мт 21:13; Лк 19:46). Храм у Єрусалимі мав бути місцем, де ізраїльтяни і богобоязливі чужинці могли поклонятися Єгові та молитися до нього (1Цр 8:41—43). Ісус справедливо засудив юдеїв за те, що вони використовували храм для комерційної діяльності, зробивши з нього печеру розбійників. Їхні дії відштовхували людей з інших народів від Єгови і його дому молитви та позбавляли їх можливості набути знань про нього.

Печеру розбійників. Див. коментар до Мт 21:13.

Почало вечоріти. Тобто ввечері 10 нісана. Ісус та його учні вийшли з Єрусалима, щоб повернутись до Віфанії на східному схилі Оливкової гори. Ісус, очевидно, переночував у домі своїх друзів — Лазаря, Марії і Марти. (Див. додатки A7 і Б12.)

Рано-вранці. Тобто 11 нісана. Ісус та його учні знову вирушають до Єрусалима, де Ісус проведе останній день свого служіння. Потім він відзначить Пасху, запровадить Спомин своєї смерті, постане перед судом і буде страчений. (Див. додатки A7 і Б12.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Стоїте й молитеся. У євреїв та багатьох інших народів, згаданих у Біблії, не було визначеної пози для молитви. Однак пози, в яких вони молилися, завжди були шанобливими. Часто люди молилися стоячи.

У деяких рукописах тут говориться: «Якщо ж ви не будете прощати, то й ваш небесний Батько не простить ваших проступків». Ці слова не містяться в найдавніших і найавторитетніших рукописах, тож, очевидно, вони не є частиною оригінального тексту Євангелія від Марка. Все ж подібні слова містяться в Мт 6:15 як частина натхнених Писань. (Див. додаток A3.)

Старші священики. Див. коментар до Мт 2:4.

Книжники. Див. коментар до Мт 2:4.

Старійшини. Див. коментар до Мр 8:31.

Медіафайли

Вітфагія, Оливкова гора і Єрусалим
Вітфагія, Оливкова гора і Єрусалим

Це коротке відео показує шлях, який веде до Єрусалима зі сходу — від сучасного села Ет-Тур (вважається, що в біблійні часи тут розташовувалась Вітфагія) до одного з узвиш Оливкової гори. Віфанія лежала на схід від Вітфагії, на східному схилі Оливкової гори. Коли Ісус з учнями бував у Єрусалимі, то часто ночував у Віфанії; сьогодні — це селище Ель-Азаріє (Ель-Ейзарія), що з арабської перекладається як «місце Лазаря». Ісус, скоріш за все, зупинявся в домі Марти, Марії і Лазаря (Мт 21:17; Мр 11:11; Лк 21:37; Ів 11:1). Прямуючи з їхнього дому в Єрусалим, Ісус, можливо, йшов шляхом, показаним у відео. У 33 році, 9 нісана, коли Ісус їхав на осляті до Єрусалима через Оливкову гору, то, мабуть, їхав з Вітфагії цим шляхом.

1. Шлях з Віфанії до Вітфагії

2. Вітфагія

3. Оливкова гора

4. Долина Кедрон

5. Храмова гора

Осел
Осел

Копитна тварина з родини конячих. Відрізняється від коня тим, що має менші розміри, коротшу гриву, довші вуха і хвіст з коротшою шерстю та китицею на кінці. Осла вважають уособленням тупості та впертості, проте він, правдоподібно, розумніший за коня; це зазвичай дуже терпеливе створіння. На ослах в Ізраїлі їздили і чоловіки, і жінки, навіть видатні (ІсН 15:18; Сд 5:10; 10:3, 4; 12:14; 1См 25:42). Давидів син Соломон їхав до місця свого помазання на батьковому мулі, гібриді осла з кобилою (1Цр 1:33—40). Тому доречно, що Ісус — хтось більший від Соломона — в’їхав у Єрусалим не на коні, а на осляті, виконавши цим пророцтво з Зх 9:9.