Місцевість геразинів. Регіон на другому (тобто східному) березі Галілейського моря. Точно не відомо, де саме була ця місцевість і якими були її межі. Дехто вважає, що «місцевість геразинів» — це околиці Курсі біля стрімких схилів на східному узбережжі моря. На думку інших, це більший регіон, який простягався від міста Гераза (Джараш), що за 55 км на південний схід від Галілейського моря. В Мт 8:28 цю місцевість названо «місцевістю гадаринів». (Див. коментар до слова геразинів у цьому вірші і коментар до Мт 8:28.) Території регіонів могли накладатися одна на одну, і, хоча у Євангеліях вживаються різні назви, йдеться про ту саму місцевість на східному узбережжі Галілейського моря. Тож у розповідях письменників Євангелій немає суперечностей. (Див. також додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)

Геразинів. У паралельних оповідях (Мт 8:28—34; Мр 5:1—20; Лк 8:26—39) вживаються різні назви. Різні назви також містяться в кожній розповіді у стародавніх рукописах. Згідно з найавторитетнішими рукописами, Матвій вживає слово «гадарини», а Марко і Лука — «геразини». Проте, як видно з коментаря до вислову місцевість геразинів у цьому вірші, обидва терміни стосуються тої самої місцевості.

Гробниць. Див. коментар до Мт 8:28.

Чоловік. Матвій (8:​28) згадує двох опанованих демонами чоловіків, а Марко і Лука (8:​27) — одного. Марко і Лука зосереджуються на одному чоловікові, очевидно, тому, що з ним розмовляв Ісус і його випадок заслуговував більшої уваги. Імовірно, цей чоловік був більш агресивним і був опанований демонами довше. Також, можливо, після зцілення двох чоловіків лише один з них захотів супроводжувати Ісуса (Мр 5:18—20).

Чого ти від мене хочеш..? Або «Що спільного між мною і тобою?» Риторичне запитання, яке буквально перекладається так: «Що мені й тобі?» Це семітська ідіома, яка неодноразово вживається в Єврейських Писаннях (Сд 11:12, прим.; ІсН 22:24; 2См 16:10; 19:22; 1Цр 17:18; 2Цр 3:13; 2Хр 35:21; Ос 14:8), а її грецький відповідник — у Грецьких Писаннях (Мт 8:29; Мр 1:24; 5:7; Лк 4:34; 8:28; Ів 2:4). Ця фраза може мати різні значення, залежно від контексту. У цьому вірші (Мр 5:7) вона виражає ворожість і роздратування, і дехто перекладає її як «Не турбуй мене!» або «Лиши мене у спокої!» В інших контекстах ця фраза виражає незгоду з тим, про що йшлося раніше, або небажання виконувати якусь дію і не вказує на зневагу, зухвальство чи ворожість. (Див. коментар до Ів 2:4.)

Не муч мене. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові» (див. коментар). Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана у паралельній оповіді в Лк 8:31.

Легіон. Очевидно, це ім’я не було справжнім іменем чоловіка, а вказувало на те, що він був опанований багатьма демонами. Можливо, найголовніший з цих демонів змусив чоловіка сказати, що його звати Легіон. У I столітті римський легіон зазвичай налічував близько 6000 воїнів, а це може означати, що чоловік був під владою великої кількості демонів. (Див. коментар до Мт 26:53.)

Свиней. За Законом свині вважалися нечистими тваринами (Лв 11:7). Однак у Десятимісті торгували свининою, оскільки там жило багато неюдеїв. І греки, і римляни вважали свинину делікатесом. У розповіді не сказано, ким були пастухи — неюдеями чи юдеями, які порушували Закон (Мр 5:14).

Розкажи про все. Зазвичай Ісус наказував людям не розповідати іншим про його чуда (Мр 1:44; 3:12; 7:36). Але цьому чоловікові він звелів піти до родичів і розповісти їм про все, що сталося. Можливо, Ісус зробив це тому, що люди попросили його покинути їхню місцевість, і він сам не міг дати їм свідчення. Розповіді чоловіка також могли покласти край негативним розмовам про загибель свиней.

Про все, що зробив для тебе Єгова. У розмові зі зціленим чоловіком Ісус показує, що чудо зробив не він, а його небесний Батько. Цей висновок також підтверджується тим, що Лука, описуючи ту саму подію, вживає грецьке слово Тео́с (Бог) (Лк 8:39). Хоча в більшості грецьких рукописів тут, у Мр 5:19, вживається го Кı́ріос (Господь), існують вагомі підстави вважати, що Боже ім’я містилося в тексті оригіналу, але пізніше було замінено титулом Господь. Тому в основному тексті цього видання вживається ім’я Єгова. (Див. додатки В1 та В3, вступ і Мр 5:19.)

Десятимісті. Або «районі десяти міст». (Див. глосарій і додаток Б10.)

Начальників синагоги. Тут вживається грецьке слово архісіна́ґоґос, яке означає «голова синагоги». (Див. коментар до Мт 9:​18.)

Дуже хвора. Або «при смерті».

Від кровотечі. Див. коментар до Мт 9:20.

Тяжкої хвороби. Букв. «бичування». (Див. коментар до Мр 5:​34.)

Дочко. Єдиний випадок, коли Ісус звертається до жінки, називаючи її «дочкою». Можливо, він робить це тому, що бачить її сильні переживання і розуміє, що вона потребує чуйного ставлення (Мр 5:33; Лк 8:47). Таке тепле звертання свідчить про ніжну турботу Ісуса і нічого не говорить про вік жінки.

Іди з миром. Ця ідіома часто трапляється і в Грецьких, і в Єврейських Писаннях і означає «нехай у тебе все буде добре» (Лк 7:50; 8:48; Як 2:16; пор. 1См 1:17; 20:42; 25:35; 29:7; 2См 15:9; 2Цр 5:19). Єврейське слово шало́м, що зазвичай перекладається як «мир», має широке значення. Це слово вказує на відсутність збройної боротьби і неспокою (Сд 4:17; 1См 7:14; Ек 3:8); воно може передавати думку про здоров’я і безпеку (1См 25:6; 2Хр 15:5; Йв 5:24; також прим.), добробут (Ес 10:3, прим.) і дружбу (Пс 41:9). Грецьке слово ейре́не («мир») теж має широке значення, як і єврейське шало́м, і може, окрім відсутності конфлікту, стосуватися благополуччя, спасіння і згоди.

Тяжкої хвороби. Буквально означає «бичування» і вказує на вид бичування, який часто застосовувався як тортури (Дії 22:24; Єв 11:36). Тут це грецьке слово вживається у переносному значенні, аби підкреслити, яких страждань завдавала жінці її хвороба.

Тільки вір. Або «лише продовжуй вірити». Форма вжитого тут грецького дієслова може вказувати на тривалу дію. Яір уже виявив віру, коли звернувся до Ісуса (Мр 5:22—24), а тепер Ісус заохочує його не втрачати віри через смерть дочки.

Не померла, вона просто спить. У Біблії смерть часто порівнюється зі сном (Пс 13:3; Ів 11:11—14; Дії 7:60; 1Кр 7:39; 15:51; 1Фс 4:13). Ісус мав намір воскресити дівчинку. Тож, промовивши ці слова, він, мабуть, хотів показати, що повернути людину до життя так само можливо, як розбудити від глибокого сну. Силу воскресити дівчинку Ісус отримав від свого Батька, «який оживляє мертвих і говорить про те, чого немає, так, наче воно є» (Рм 4:17).

Таліта кумі. Матвій і Лука теж описують воскресіння дочки Яіра (Мт 9:23—26; Лк 8:49—56), але тільки Марко згадує ці слова Ісуса і перекладає їх. У деяких грецьких рукописах цей семітський вислів поданий як Таліта́ кум. Деякі вчені вважають, що це арамейські слова, а інші припускають, що вони можуть бути або арамейськими, або єврейськими. (Див. коментар до Мр 7:​34.)

Великий захват. Або «велике здивування». Грецьке слово е́кстасіс (від ек, що означає «ззовні», і ста́сіс, що означає «стояння») передає думку про те, що розум особи, образно кажучи, виходить з нормального стану через сильне захоплення, здивування чи видіння від Бога. Це грецьке слово перекладається як «сильне хвилювання» в Мр 16:8 і «подив» у Лк 5:26. У книзі Дії воно пов’язане з діями Бога і перекладене як «видіння» в Дії 10:10; 11:5; 22:17. (Див. коментар до Дії 10:10.)