Євангеліє від Марка 8:1—38

8  У ті дні знову зібрався великий натовп людей, і вони не мали що їсти. Тож Ісус покликав учнів та сказав:  «Шкода мені цих людей,+ бо вони вже три дні зі мною і не мають що їсти.+  Якщо відправлю їх додому голодними*, то вони ослабнуть в дорозі, бо багато з них прийшли здалека».  На це учні відказали: «Але де тут, у віддаленому місці, знайти стільки хліба, щоб нагодувати весь цей народ?»  Він же їх запитав: «Скільки маєте хлібин?» Ті відповіли: «Сім».+  Тоді він наказав натовпу сісти на землю, взяв сім хлібин і, склавши подяку, поламав їх та почав давати учням, а ті роздавали людям.+  І мали вони ще кілька невеликих риб. Помолившись*, Ісус сказав роздати також їх.  Отже, всі їли й наситились. А коли закінчили їсти, позбирали те, що залишилося, наповнивши сім великих кошиків.+  Усього там було приблизно 4000 чоловіків. Потім він розпустив людей по домівках. 10  Відразу після цього Ісус сів з учнями у човен та поплив до околиць Далману́ти.+ 11  Там підійшли до нього фарисеї і стали з ним сперечатися. Вони вимагали показати їм якийсь знак* з неба, намагаючись так його випробувати.+ 12  Тож він тяжко зітхнув і промовив: «Чому це покоління хоче побачити знак?+ Правду кажу вам: це покоління не отримає жодного знаку».+ 13  Сказавши це, він пішов від них, знову сів у човен і поплив на протилежний берег. 14  Але вони забули взяти з собою хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого.+ 15  І він чітко попередив їх: «Дивіться, остерігайтеся фарисейської та Іродової закваски».+ 16  А вони стали сваритися через те, що не взяли хліба. 17  Помітивши це, він звернувся до них: «Чому ви сваритесь через те, що не маєте хліба? Невже ви й досі не збагнули того, що я мав на увазі? Невже ваші серця все ще не можуть цього зрозуміти? 18  “Маючи очі, ви не бачите? Маючи вуха, не чуєте?” Хіба ви вже забули, 19  скільки кошиків, повних хліба, ви зібрали після того, як я поламав і розділив п’ять хлібин+ на 5000 чоловіків?» Вони відповіли: «Дванадцять».+ 20  «А коли поламав і розділив сім хлібин на 4000, скільки потім зібрали повних кошиків?» Вони відповіли: «Сім».+ 21  На це він сказав: «Невже ви й досі нічого не розумієте?» 22  І прибули вони до Віфсаї́ди. Там до Ісуса привели сліпого і почали благати, щоб Ісус доторкнувся до нього.+ 23  Він же взяв сліпого за руку і вивів за село. Плюнувши йому на очі,+ він поклав на нього руки й запитав: «Бачиш щось?» 24  Чоловік подивився* і відповів: «Бачу людей, але вони виглядають як дерева, що ходять». 25  Він знову поклав йому руки на очі, і чоловік побачив чітко. До нього повернувся зір, і він все бачив виразно. 26  Тож Ісус відправив його додому, але сказав: «Тільки не заходь у село». 27  Далі Ісус разом з учнями вирушив до сіл Кеса́рії Філіппової. По дорозі він почав розпитувати учнів: «Що люди говорять про мене? Хто я такий?»+ 28  Вони ж відповіли: «Декотрі кажуть, що ти Іван Хреститель,+ інші — Ілля,+ а ще інші — один з пророків». 29  І він запитав: «А ви, що ви думаєте? Хто я такий?» У відповідь Петро промовив: «Ти — Христос».+ 30  Тоді Ісус заборонив їм про нього розказувати.+ 31  Крім того, він почав їх навчати, що Сину людському доведеться знести багато страждань, що його відкинуть старійшини, старші священики та книжники і що потім його вб’ють,+ але через три дні він воскресне.+ 32  І він відверто говорив про це. Однак Петро відвів Ісуса вбік та почав йому докоряти.+ 33  Ісус обернувся, поглянув на учнів і докорив Петрові, кажучи: «Відійди від мене, Сатано, бо ти думаєш не про Боже, а про людське*».+ 34  Тоді він покликав до себе натовп та учнів і промовив: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій стовп мук і постійно йде за мною.+ 35  Бо, хто хоче врятувати своє життя, той його погубить. А хто погубить своє життя заради мене і доброї новини, той врятує його.+ 36  Яка ж користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але втратить життя?+ 37  Справді, що дасть людина взамін за своє життя?+ 38  Хто буде соромитись мене і моїх слів перед цим перелюбним і грішним поколінням, того посоромиться і Син людський,+ коли прийде зі святими ангелами у славі свого Батька».+

Примітки

Або «без їжі; в пості».
Букв. «поблагословивши».
Або «чудо, яке було б доказом».
Або «відновив зір; побачив знову».
Або «маєш не Боже мислення, а людське».

Коментарі

Шкода мені. Або «я співчуваю». (Див. коментар до Мр 9:36.)

Великих кошиків. Або «кошиків для їжі». У грецькому тексті вжито слово сфірı́с. Ці кошики були більшими за кошики, згадані в розповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків. (Див. коментар до Мр 6:43.) Тим самим грецьким словом названо кошик, в якому Павла спустили через отвір у мурі Дамаска. (Див. коментар до Дії 9:25.)

Приблизно 4000 чоловіків. Лише Матвій, описуючи це чудо у паралельній розповіді (Мт 15:38), згадує жінок і малих дітей. Можливо, загальна кількість тих, кого Ісус чудом нагодував, становила понад 12 000.

Далманути. Ця назва, згадана у Євангелії від Марка, не трапляється в інших біблійних книгах і небіблійних джерелах. Точне розташування цієї місцевості невідоме, однак вона, ймовірно, лежала поблизу західного узбережжя Галілейського моря, оскільки в паралельній розповіді Матвія її названо Магадан. (Див. коментар до Мт 15:39.) Можливо, Далманута — це інша назва Магадану.

Тяжко зітхнув. Марко, який часто описує почуття Ісуса і його реакцію у різних ситуаціях (Мр 3:5; 7:34; 9:36; 10:13—16, 21), вживає тут дієслово, що більше не трапляється в Грецьких Писаннях. Це форма спорідненого дієслова, використаного в Мр 7:34 (див. коментар), яка вказує на сильні емоції. Тяжке зітхання свідчить про глибоке розчарування Ісуса через те, що фарисеї вимагали знаку і водночас вперто ігнорували очевидні докази його сили.

Іродової. У деяких стародавніх рукописах — «іродіан». (Див. глосарій, «Ірода прибічники».)

Закваски. Або «дріжджів». У Біблії закваска часто символізує гріх і зіпсуття; тут стосується фальшивих вчень і негативного впливу (Мт 16:6, 11, 12; 1Кр 5:6—8). В оригінальному тексті слово «закваска» повторюється двічі, а це може вказувати на те, що «закваска» фарисеїв відрізнялася від «закваски» Ірода та його прибічників, іродіан. Іродіани були не стільки релігійною, скільки політичною групою. Те, що їхня «закваска» мала націоналістичний характер, видно з питання про сплату податків, за допомогою якого вони разом з фарисеями хотіли зловити Ісуса на слові (Мр 12:13—15).

Кошиків. В оповідях про два випадки, коли Ісус чудом нагодував натовпи людей (див. коментарі до Мр 6:43; 8:​8, 20 і паралельні розповіді у Мт 14:20; 15:37; 16:9, 10), і Матвій, і Марко розрізняють два види кошиків, в які зібрали залишки їжі. В оповіді про те, як Ісус нагодував приблизно 5000 чоловіків, вживається грецьке слово ко́фінос (перекладене як «кошик»), а в оповіді про те, як він нагодував приблизно 4000 чоловіків,— грецьке слово сфірı́с (перекладене як «великий кошик»). Це вказує на те, що автори цих розповідей були очевидцями подій або отримали від когось іншого достовірну інформацію.

Кошиків. Або «кошиків для їжі». (Див. коментарі до Мр 8:​8, 19.)

Сліпого. З усіх письменників Євангелій лише Марко згадує про те, що Ісус зцілив цього сліпого чоловіка (Мр 8:22—26).

Кесарії Філіппової. Див. коментар до Мт 16:13.

Іван Хреститель. Див. коментарі до Мт 3:1; Мр 1:4.

Ілля. Див. коментар до Мт 11:14.

Христос. Див. коментар до Мт 16:16.

Сину людському. Див. коментар до Мт 8:20.

Старійшини. Букв. «чоловіки похилого віку». У Біблії грецьке слово пресбı́терос стосується передусім тих, хто посідає відповідальне становище або наділений певними обов’язками у громаді чи народі. Коли це слово передає думку про вік людини (як-от в Лк 15:25 і Дії 2:17), то може вказувати не лише на похилий вік, а й на те, що хтось старший від когось іншого. В цьому вірші слово пресбı́терос означає провідників юдейського народу, які часто згадуються разом зі старшими священиками і книжниками. Чоловіки з цих трьох груп входили до складу Синедріону (Мр 11:27; 14:43, 53; 15:1; див. коментар до Мт 16:21 і глосарій, «Старійшина; старший чоловік»).

Старші священики. Див. коментар до Мт 2:4 і глосарій, «Старший священик».

Книжники. Див. коментар до Мт 2:4 і глосарій, «Книжник».

Відійди від мене. Букв. «стань позаду мене». Згідно з паралельним віршем, Мт 16:23, Ісус додає: «Для мене ти камінь спотикання». (Див. коментар до Мт 18:7.) Так Ісус суворо докорив Петрові. Ісус показав, що не дозволить, аби щось завадило йому виконати волю Батька. Ці слова, можливо, також нагадали Петру про його місце — про те, що він має бути вірним послідовником свого Пана.

Сатано. Див. коментар до Мт 16:23.

Нехай зречеться самого себе. Або «нехай відмовиться від усіх прав на самого себе». Це вказує на готовність людини повністю зректися себе і віддати себе у розпорядження Богові. Грецький вислів можна також перекласти як «він мусить сказати собі “ні”», що може означати відмову від своїх бажань, цілей і зручностей (2Кр 5:14, 15). Те саме грецьке дієслово Марко вживає, коли згадує про те, як Петро зрікся Ісуса (Мр 14:30, 31, 72).

Стовп мук. Див. коментар до Мт 16:24.

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Перелюбним. Або «невірним». У духовному розумінні перелюб вказує на невірність Богові, яку виявляють ті, хто зв’язаний з ним угодою. Буквальний Ізраїль порушував Закон-угоду, тримаючись звичаїв фальшивої релігії, тому був винний у духовному перелюбі (Єр 3:8, 9; 5:7, 8; 9:2; 13:27; 23:10; Ос 7:4). З тих самих причин Ісус засуджував тогочасних юдеїв, називаючи їх перелюбним поколінням (Мт 12:39; 16:4). Якщо християни, з котрими укладено нову угоду, опоганюють себе стосунками з цим світом, вони вчиняють духовний перелюб. Те саме стосується всіх, хто присвятився Єгові (Як 4:4).

Медіафайли

Монета, яку карбував Ірод Антипа
Монета, яку карбував Ірод Антипа

На фотографії зображено дві сторони монети з мідного сплаву, яку карбували приблизно в той період, коли Ісус виконував своє служіння. Наказ карбувати ці монети дав Ірод Антипа — тетрарх, або обласний правитель, Галілеї та Переї. Ісус, очевидно, проходив через Перею (територію під правлінням Ірода), коли фарисеї сказали йому, що Ірод хоче його вбити. Відповідаючи їм, Ісус назвав Ірода «лисом». (Див. коментар до Лк 13:32.) Більшість підданих Ірода були юдеями, тому на монетах зображені пальмова гілка (1) і вінок (2) — те, що не ображало почуття юдеїв.