Євангеліє від Матвія 13:1—58
Примітки
Коментарі
Сів. Звичай, поширений серед юдейських релігійних учителів (Мт 5:1, 2).
На березі. На узбережжі Галілейського моря ландшафт однієї місцевості неподалік Капернаума нагадує амфітеатр. Якщо Ісус навчав там, то завдяки добрій акустиці великі натовпи могли добре чути, коли він промовляв до них з човна.
Приклади. Або «притчі». Грецьке слово параболе́, яке буквально означає «те, що розміщується поруч (разом)», може вказувати на притчу, прислів’я чи приклад. Коли Ісус пояснював якусь істину, він часто «розміщував її поруч», або порівнював її, з чимось схожим (Мр 4:30). Його приклади були короткими; зазвичай це були видумані історії, з яких людина могла почерпнути моральну чи духовну істину.
Кам’янисту землю. Йдеться не про ґрунт з камінням, а про скелясту породу, на якій є тонкий шар ґрунту. У паралельній оповіді в Лк 8:6 сказано, що трохи насіння впало «на скелю». В такій землі насіння не могло глибоко вкоренитися й отримати достатньо вологи.
Між терни. Очевидно, Ісус має на увазі не зарості колючих рослин, а бур’яни, які лишилися в землі після оранки. Вони виросли і заглушили посіяне насіння.
Священні таємниці. У «Перекладі нового світу» вислів «священна таємниця» трапляється 28 разів і є перекладом грецького слова місте́ріон. Це слово, вжите тут у множині, стосується граней Божого наміру, які Бог приховує до визначеного ним часу. Після того він повністю відкриває їх, однак лише тим, кого хоче наділити розумінням (Кл 1:25, 26). Тоді священні таємниці проголошуються всім і усюди. Про це свідчать слова, які вживаються у Біблії стосовно «священної таємниці»: «виявляти», «звіщати», «об’явлення», «проповідувати», «розповідати» (1Кр 2:1; Еф 1:9; 3:3; Кл 1:25, 26; 4:3). Найважливіша «Божа священна таємниця» полягає в тому, що Ісус Христос є обіцяним «потомством», тобто Месією (Кл 2:2; Бт 3:15). Проте ця священна таємниця має багато граней, одна з яких стосується ролі Ісуса в Божому намірі (Кл 4:3). Як показав Ісус у цьому вірші, «священні таємниці» пов’язані з небесним Царством, або «Божим Царством», тобто небесним урядом, в якому Ісус є Царем (Мр 4:11; Лк 8:10; див. коментар до Мт 3:2.) У Грецьких Писаннях термін місте́ріон має інше значення, ніж у стародавніх містичних релігіях. Ці релігії (в їхній основі часто лежав культ родючості, який процвітав у I столітті н. е.) обіцяли своїм прихильникам безсмертя, а також можливість отримувати об’явлення і наближатися до богів через містичні обряди. Зрозуміло, що їхні таємниці не мали нічого спільного з правдою. У містичних релігіях ті, хто пройшов обряд посвячення, обіцяли не розголошувати таємниць. Ці містичні таємниці, які не розкривались, дуже відрізнялися від священних таємниць у християнстві, які широко проголошувались. Коли в Біблії слово місте́ріон вживається у зв’язку з фальшивим поклонінням, воно перекладене в «Перекладі нового світу» просто як «таємниця». (Щоб дізнатись про три випадки вживання місте́ріон в такому значенні, див. коментарі до 2Фс 2:7; Об 17:5, 7.)
Правду. Див. коментар до Мт 5:18.
Віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. Тривоги і проблеми є невід’ємною частиною життя в цьому віці. (Див. глосарій.)
Посіяв... бур’яни. Такий злісний вчинок не був чимось незвичним на стародавньому Близькому Сході.
Бур’яни. Вважається, що мова йде про пажитницю п’янку (Lolium temulentum), трав’янисту отруйну рослину. На ранніх стадіях дозрівання ця рослина і пшениця дуже подібні.
Раби. Хоча в деяких рукописах сказано «вони», аналіз рукописів свідчить на користь вжитого тут варіанта — «раби».
Щоб... не вирвали й пшениці. Коріння бур’янів і пшениці перепліталося. Навіть коли бур’яни вже відрізнялися від пшениці, вириваючи їх, можна було вирвати і пшеницю.
Позбирати бур’яни. Коли пажитниця п’янка (див. коментар до Мт 13:25) дозріває, її легко відрізнити від пшениці.
Гірчичного зернятка. В Ізраїлі поширені кілька видів дикорослої гірчиці, а культивують найчастіше гірчицю чорну (Brassica nigra). З відносно невеликої насінини діаметром 1—1,6 мм і вагою 1 мг може вирости рослина, схожа на дерево. Деякі види гірчиці сягають заввишки 4,5 м.
Насіння найдрібніше з усіх. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини. Хоча сьогодні відомо, що існують насінини й меншого розміру, очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Галілеї за днів Ісуса.
Закваски. Невеликий шматок заквашеного тіста, відкладений з попереднього замісу. Його додавали до нового тіста, щоб викликати бродіння. Тут Ісус згадує звичайний процес випікання хліба. Хоча закваска в Біблії часто символізує гріх і зіпсуття (див. коментар до Мт 16:6), це слово не завжди вживається в негативному значенні (Лв 7:11—15). У цьому вірші процес бродіння, очевидно, унаочнює поширення чогось доброго.
Великими мірами. Вжите тут грецьке слово са́тон є відповідником єврейського слова, що перекладається як «сея». 1 сея — 7,33 л. (Див. Бт 18:6, прим.; глосарій, «Сея», і додаток Б14.)
Щоб сповнити сказане через пророка. Це цитата з Пс 78:2. У 78-му Псалмі письменник (названий тут «пророком») використовує образну мову, описуючи історію стосунків Бога з Ізраїлем. Ісус також часто вживав образні вислови у прикладах, коли навчав своїх учнів і натовпи людей, які ходили за ним. (Див. коментар до Мт 1:22.)
Від заснування. Або, можливо, «від заснування світу». У деяких стародавніх рукописах міститься довший варіант зі словом «світ». (Пор. коментар до Мт 25:34.) Інші стародавні рукописи містять коротший варіант, який вжито в головному тексті цього перекладу.
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Світ. Тут стосується людства.
Закінчення. Грецьке слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення», вживається також у Мт 13:40, 49; 24:3; 28:20; Єв 9:26. (Див. коментар до Мт 24:3 і глосарій, «Закінчення віку».)
Віку. Див. коментарі до Мт 13:22; 24:3 і глосарій, «Вік», «Закінчення віку».
Беззаконня. Див. коментар до Мт 24:12.
Скреготати зубами. Див. коментар до Мт 8:12.
Усе. Хоча один давній рукопис не містить грецького слова па́нта («усе»), інші давні рукописи і рукописи пізнішого часу вживають це слово.
Перлину. У біблійні часи перли високої якості збирали в Червоному морі, у Перській затоці та в Індійському океані. Ось чому Ісус говорив, що купцеві треба було мандрувати і докласти великих зусиль, щоб знайти дорогоцінну перлину.
Непридатну. Можливо, йдеться про рибу без луски і плавників, яка за Мойсеєвим законом вважалася нечистою і яку не дозволялося їсти, або ж про неїстівну рибу, яка потрапляла у невід (Лв 11:9—12; Пв 14:9, 10).
Закінчення віку. Див. коментарі до Мт 13:39; 24:3 і глосарій, «Вік», «Закінчення віку».
Наставник. Або «вчена людина». Грецьке слово ґраммате́ус перекладається як «книжник», коли йдеться про юдейських вчителів, обізнаних у Законі. Але в цьому вірші воно стосується Ісусових учнів, які були навчені, щоб навчати інших.
Рідні краї. Букв. «свою батьківщину», тобто своє рідне місто Назарет, звідки походили його батьки.
Син теслі. Грецьке слово те́ктон, перекладене як «тесля»,— це загальний термін, що може стосуватися будь-якого ремісника чи будівельника. Коли воно стосується теслі, то може вказувати на того, хто виконує теслярські роботи на будівництві, виготовляє меблі чи інші дерев’яні вироби. Юстин Мученик, який жив у II столітті н. е., писав про Ісуса: «Серед людей він, як правило, займався теслярством, виробляючи плуги та ярма». Ранні переклади Біблії давніми мовами також підтримують думку про те, що Ісус був теслею. Ісуса називали і «сином теслі», і «теслею» (Мр 6:3). Очевидно, цього ремесла Ісус навчився від свого названого батька, Йосипа. Зазвичай хлопчиків починали навчати ремесла у віці приблизно 12—15 років, і таке навчання тривало багато років.
Яків. Єдиноутробний брат Ісуса. Очевидно, саме про нього згадується в Дії 12:17 (див. коментар) і Гл 1:19 і саме він написав біблійну книгу Якова (Як 1:1).
Юда. Єдиноутробний брат Ісуса. Очевидно, саме він написав біблійну книгу Юди (Юд 1).
Брати. Грецьке слово аделфо́с («брат») у Біблії може стосуватися духовного споріднення, але в цьому вірші воно вжите щодо Ісусових єдиноутробних братів, молодших синів Йосипа і Марії. Дехто вірить, що Марія після народження Ісуса лишилася незайманою, і стверджує, що тут слово аделфо́с стосується двоюрідних братів. Однак у Грецьких Писаннях стосовно двоюрідних братів використовується інше слово, анепсіо́с (Кл 4:10). Крім того, в Лк 21:16 поряд вжито слова аделфо́н (означає «брати») і сінґено́н (означає «родичі», в тому числі двоюрідні брати). З цих прикладів видно, що слова, якими в Грецьких Писаннях описували родинні зв’язки, не були взаємозамінними.
Він став для них каменем спотикання. Або «вони образились на нього». У цьому вірші грецьке слово скандалı́зо («спотикатися; доводити до спотикання») вживається в переносному значенні і означає «образитись». Його також можна перекласти як «вони не хотіли вірити в нього». В інших контекстах це грецьке слово означає грішити або підштовхувати когось до гріха. (Див. коментар до Мт 5:29.)
Він виконав там небагато могутніх діл. Ісус виконав у Назареті небагато чуд не тому, що йому бракувало сили, а тому, що не бачив для цього підстав. Жителям Назарета не вистачало віри. (Див. коментар до Мр 6:5.) Ісус не марнував Божої сили на скептиків, які мали несприйнятливі серця. (Пор. Мт 10:14; Лк 16:29—31.)
Медіафайли
За століття, які пройшли з часів Ісуса, рівень води в Галілейському морі, а також береговий рельєф змінились. Однак цілком імовірно, що Ісус промовляв з човна до натовпів людей в місцевості, яка тут зображена. Голос Ісуса міг підсилюватися завдяки тому, що звук відбивався від поверхні води.
В біблійні часи насіння сіяли по-різному. Часто сіяч носив сумку з насінням, перекинуту через плече і прив’язану до пояса. Іноді насіння насипали в складку верхнього одягу. Йдучи, сіяч розсівав його розмашистими рухами. Оскільки полями проходили утоптані стежки, сіяч намагався сіяти насіння так, щоб воно впало на добрий ґрунт. Насіння якомога швидше загортали землею, щоб його не повидзьобували птахи.
В Ізраїлі обмолочене зерно зберігали в коморах. Деякі з цих приміщень також використовувались для зберігання олії, вина і навіть дорогоцінних металів чи каміння.
У біблійні часи женці, збираючи врожай злакових, іноді просто виривали стебла з землі. Але переважно стебла зрізали серпом (Пв 16:9; Мр 4:29). Жнива зазвичай були колективною працею — врожай на полі збирали групами (Рт 2:3; 2Цр 4:18). Чимало біблійних письменників, як-от цар Соломон, пророк Осія і апостол Павло, згадували жнива, щоб унаочнити важливі істини (Пр 22:8; Ос 8:7; Гл 6:7—9). Ісус на прикладі жнив показав, яку роль ангели та його учні відіграватимуть у праці підготовки учнів (Мт 13:24—30, 39; Ів 4:35—38).
Очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Галілеї за днів Ісуса. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини.
За днів Ісуса неводи, очевидно, виготовляли з волокон льону. Згідно з деякими джерелами, невід міг бути до 300 м завдовжки. До його нижньої частини підвішували грузила, а до верхньої прикріпляли поплавки. У воду невід закидали з човна. На обох його кінцях були прив’язані довгі мотузки. Інколи їх кидали на берег, і кілька чоловіків поступово витягували невід за ці мотузки. Невід захоплював все на своєму шляху.