Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Жорно... яке обертає осел. Або «величезне жорно». Букв. «жорно осла». Таке жорно, очевидно, мало діаметр 1,2—1,5 м і було настільки важким, що його обертав осел.

Підстави для спотикання. Або «камені спотикання». Вважається, що вжите тут грецьке слово ска́ндалон спочатку стосувалося якоїсь пастки; існує думка, що це була палиця з приманкою. Згодом це слово почало означати будь-яку перешкоду, об яку можна спіткнутися і впасти. У переносному значенні воно передає думку про дію чи обставину, через яку людина може збитися з правильного шляху, «спіткнутися» або «впасти» морально чи згрішити. Споріднене дієслово скандалı́зо, перекладене в Мт 18:8, 9 як «доводити до спотикання», можна також передати як «стати пасткою; підштовхнути до гріха».

Відсічи її. Тут Ісус використовує гіперболу. Він каже, що людина має бути готова позбутися чогось дуже цінного, як-от рука, нога чи око, якщо воно підштовхує її до невірності і гріха (Мт 18:9). Зрозуміло, що Ісус не заохочує до самоскалічення і не має на увазі, що людина не здатна протистояти бажанням свого тіла. Його слова означають, що людина повинна «умертвити» член свого тіла, тобто ставитись до нього так, ніби він відсічений, і не чинити гріха. (Пор. Кл 3:5.) Вона не має дозволяти, аби щось завадило їй отримати життя.

Геєну. Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.

Їхні ангели. Як видно і з Єврейських, і з Грецьких Писань, Божі служителі можуть бути певні, що невидимі війська ангелів Єгови постійно з ними і готові захищати їх (2Цр 6:15—17; Пс 34:7; 91:11; Дії 5:19; Єв 1:14). Основне значення як єврейського, так і грецького слова, що перекладається як «ангел»,— це «посланець». (Див. коментар до Ів 1:51.) Ісусова згадка про цих малих (тобто його учнів) та «їхніх ангелів» не означає, що кожен відданий християнин має свого ангела-охоронця. Все ж ангели дбають про духовний добробут правдивих християн як групи і щиро цікавляться кожним послідовником Христа. (Див. коментар до Дії 12:15.)

Дивляться на обличчя мого... Батька. Або «мають доступ до мого Батька». Оскільки духовні створіння перебувають у присутності Бога, лише вони можуть бачити його лице (Вх 33:20).

У деяких рукописах тут говориться: «Адже Син людський прийшов врятувати те, що втрачене», але цих слів немає в найдавніших і найавторитетніших рукописах. Ці слова містяться в Лк 19:10, де вони є частиною натхненого тексту. Дехто вважає, що хтось із давніх переписувачів взяв їх саме звідти. (Див. додаток А3.)

Мій. У деяких стародавніх рукописах — «ваш».

Твій брат. Див. коментар до Мт 5:23.

Збору. За Мойсеєвим законом ізраїльський збір у судових справах представляли судді і начальники (Пв 16:18). За днів Ісуса правопорушники відповідали перед місцевими судами, які складалися з юдейських старійшин (Мт 5:22). Пізніше в кожному християнському зборі обов’язки суддів виконували відповідальні чоловіки, призначені святим духом (Дії 20:28; 1Кр 5:1—5, 12, 13). Більше інформації щодо значення слова «збір» міститься в коментарі до Мт 16:18 і в глосарії.

Як людина з іншого народу і як збирач податків. Тобто як ті, з ким юдеї без потреби близько не спілкувалися. (Пор. Дії 10:28.)

Усе, що зв’яжете... що розв’яжете. У цьому контексті слово «зв’яжете», очевидно, означає «вважатимете винним; визнаєте винним», а «розв’яжете» — «виправдаєте; визнаєте невинним». Дієслово у формі множини вказує на те, що не лише Петро, але й інші відповідальні чоловіки мали приймати такі рішення. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

Вже буде зв’язане... вже буде розв’язане. Незвична дієслівна конструкція в тексті оригіналу (дієслово «бути» у майбутньому часі разом з пасивними дієприкметниками доконаного виду, «зв’язане» і «розв’язане») вказує на те, що будь-яке рішення учнів («усе, що зв’яжете»; «що розв’яжете») буде прийняте лише після того, як це рішення буде прийняте на небі, а не навпаки. Учні прийматимуть рішення на основі принципів, які вже встановлені в небі. Крім того, тут йдеться не про те, що небеса будуть схвалювати або затверджувати рішення, зроблені на землі, а про те, що учні отримуватимуть керівництво з неба. Ці слова наголошують на тому, що учні потребуватимуть такого керівництва, щоб рішення, які вони прийматимуть на землі, узгоджувалися з рішеннями, які вже прийняті в небі. (Пор. коментар до Мт 16:19.)

77 разів. Букв. «сімдесят разів сім». Грецький вислів, вжитий у тексті оригіналу, може означати «70 і 7» (77 разів) або ж «70, помножене на 7» (490 разів). На користь першого варіанта свідчить те, що той самий грецький вислів міститься в Септуагінті у Бт 4:24 і ним перекладено єврейський вислів «77 разів». Але в будь-якому разі, повторення цифри 7 означало «завжди» або «нескінченно». Виправивши Петрові «7 разів» на «77», Ісус спонукав своїх учнів не встановлювати якихось обмежень щодо того, скільки разів прощати. На противагу цьому Вавилонський Талмуд (Йома 86б) твердив: «Якщо чоловік вчинить провину, то перший, другий і третій раз йому прощається, але четвертий раз не прощається».

10 000 талантів. Звичайний робітник міг заробити один талант приблизно за 20 років. Щоб виплатити такий величезний борг, 10 000 талантів, працювати треба було б не одну тисячу життів. Зрозуміло, що Ісус використовує гіперболу і говорить про борг, який неможливо виплатити. 10 000 талантів срібла — це 60 000 000 денаріїв. (Див. коментар до Мт 18:28; глосарій, «Талант», і додаток Б14.)

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». Коли грецьке слово проскіне́о вживається стосовно поклоніння богу чи божеству, воно перекладається як «поклонятися». Але в цьому контексті воно передає думку про те, що раб виявляє повагу і підкорення людині, яка має над ним владу. (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2.)

Скасував його борг. Або «простив йому борг (позику)». В переносному значенні слово «борг» може означати «гріх». (Див. коментар до Мт 6:12.)

100 денаріїв. 100 денаріїв не йдуть у жодне порівняння з 10 000 талантів (60 000 000 денаріїв), все ж це немала сума: робітник заробляв її в середньому за 100 днів. (Див. додаток Б14.)

Скасував увесь твій борг. Або «простив тобі увесь борг». (Див. коментар до Мт 6:12.)

В’язничним вартовим. Так перекладене грецьке слово басаністе́с. Основне значення цього слова — «мучитель; кат»; очевидно, це пов’язано з тим, що вартові часто піддавали в’язнів жорстоким тортурам. Але, мабуть, через те, що ув’язнення само по собі вважалося мукою, цим словом стали називати будь-яких в’язничних вартових, незалежно від того, вдавалися вони до тортур чи ні. (Див. коментар до Мт 8:29.)