Дари милосердя. Грецький термін елеемосı́не, який зазвичай перекладають як «милостиня», споріднений з грецькими словами, що означають «милосердя» та «виявляти милосердя». Цей термін передає думку про їжу або гроші, які дають бідним.

Не сурми. Це привернуло б увагу інших. Очевидно, сурмлення згадується тут в переносному значенні. Не потрібно всім розповідати про свої щедрі вчинки.

Лицеміри. Спочатку грецьким словом гіпокріте́с називали грецьких (а пізніше римських) театральних акторів, які вдягали великі маски для підсилення голосу. Згодом це слово набуло переносного значення і стало вказувати на того, хто приховує свої справжні спонуки, вдає з себе когось, лицемірить чи обманює. Ісус назвав «лицемірами» юдейських релігійних провідників (Мт 6:5, 16).

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Вони вже отримали свою нагороду сповна. Грецьке слово апе́хо, яке можна перекласти як «мати сповна», часто з’являлося на розрахункових квитанціях і означало «сплачено в повному обсязі». Лицеміри давали дари для того, щоб люди бачили їх і вихваляли за доброчинність. Отже, вони вже отримали всю свою нагороду і не могли очікувати чогось від Бога.

Нехай твоя ліва рука не знає, що робить права. Образний вислів, що передає думку про дуже обачні, приховані дії. Ісусовим учням не слід вихвалятися своїми добрими вчинками навіть перед тими, хто такий близький до них, як ліва рука до правої, тобто навіть перед близькими друзями.

Не повторюйте одне і те ж. Або «не бурмочіть; не повторюйте беззмістовно». Ісус застерігав своїх учнів, щоб вони не молилися бездумно. Він не мав на увазі, що не можна повторювати свої прохання (Мт 26:36—45). Однак було б неправильно наслідувати людей з інших народів (тобто язичників, неюдеїв), які мали звичай у молитвах бездумно повторювати завчені фрази.

Ваш Батько. Деякі стародавні рукописи вживають фразу «Бог, ваш Батько», але більшість рукописів містить коротший варіант — «ваш Батько».

Ви ж. Далі Ісус пояснює своїм слухачам, чим вони мають відрізнятися від лицемірів, згаданих раніше (Мт 6:5).

Моліться так. Тобто не так, як ті, хто бездумно повторює одне і те ж (Мт 6:7).

Батьку наш. Традиційно «Отче наш». Використовуючи в молитві слово «наш» (займенник у множині), людина визнає, що інші теж мають тісні взаємини з Богом і належать до родини його поклонників. (Див. коментар до Мт 5:16.)

Освячується. Або «вважають священним; ставляться як до святого». Це прохання про те, щоб усі розумні створіння — і люди, і ангели — вважали Боже ім’я святим. Це також прохання, щоб Бог вдався до дій і освятив себе, очистивши своє ім’я від усієї ганьби, яку стягнено на нього з часу бунту першої людської пари в Едемі.

Ім’я. Мається на увазі особисте ім’я Бога, яке єврейською передавалося у вигляді чотирьох приголосних, יהוה (ЙГВГ), і українською зазвичай перекладається як «Єгова». В «Перекладі нового світу» це ім’я вживається 6979 разів у Єврейських Писаннях і 237 разів у Грецьких Писаннях. (Більше інформації щодо вживання Божого імені у Грецьких Писаннях міститься в додатках А5 і В.) У Біблії слово «ім’я» іноді вказує на саму особу, її репутацію або все, що вона виявляє про себе. (Пор. Вх 34:5, 6; Об 3:4, прим.)

Нехай прийде твоє Царство. Боже Царство — це вияв верховної влади Єгови над землею. Цей вислів є проханням про те, щоб Бог вдався до рішучих дій і зробив своє Царство на чолі з Месіанським Царем та його співправителями єдиним урядом, який правитиме землею. З Ісусового прикладу в Лк 19:11—27 видно, що Боже Царство «прийде» в тому розумінні, що виконає вирок над усіма своїми ворогами і винагородить тих, хто на нього чекає. (Див. Мт 24:42, 44.) Воно усуне теперішній злий світ, у тому числі всі людські уряди, і встановить праведний новий світ (Дн 2:44; 2Пт 3:13; Об 16:14—16; 19:11—21).

Нехай виконується твоя воля. У цьому проханні йдеться не лише про те, щоб люди виконували Божу волю, а передусім про те, щоб Бог сповнив свою волю щодо землі та її мешканців. Це прохання, щоб Бог застосував свою силу для виконання свого наміру. Коли людина молиться про виконання Божої волі, то цим також показує, що Божа воля є найважливішою для неї і що вона готова їй підкорятися. (Пор. Мт 26:39.) В цьому контексті вислів як на небі, так і на землі можна зрозуміти двояко. Це може бути прохання про те, щоб Божа воля виконувалася на землі так само, як вона вже виконується в небі, або ж про те, щоб вона повною мірою виконувалася і в небі, і на землі.

Хліба на цей день. Єврейське і грецьке слова, що перекладаються як «хліб», у багатьох контекстах означають «їжа» (Бт 3:19, прим.). Тож Ісус наголошує на тому, що Божі служителі можуть впевнено просити свого небесного Батька про їжу, але не про надмірну кількість харчів, а про їжу, необхідну на кожен день. Це прохання нагадує про те, що, коли Бог чудом давав ізраїльтянам манну, він наказував щодня збирати її стільки, «скільки кожному потрібно на день» (Вх 16:4).

Прости. Грецьке слово буквально означає «відпускати», але також може означати «скасовувати борг», як-от у Мт 18:27, 32.

Борги. Тобто гріхи. Коли людина грішить проти когось, то, образно кажучи, опиняється перед ним в боргу і тому зобов’язана шукати у нього прощення. Для того щоб отримати прощення від Бога, людина має простити своїм боржникам, тобто тим, хто згрішив проти неї (Мт 6:14, 15; 18:35; Лк 11:4).

Не допусти, щоб ми піддалися спокусі. Букв. «не введи нас у спокусу». В Біблії іноді говориться, що Бог щось зробив, хоча насправді йдеться про те, що він це просто допустив (Рт 1:20, 21). Тож Ісус не має на увазі, що Бог підштовхує людей до гріха (Як 1:13). Радше Ісус заохочує своїх послідовників просити Бога, щоб він допоміг їм уникнути спокуси або знести її (1Кр 10:13).

Проступки. Грецьке слово, перекладене як «проступок», можна також передати як «хибний крок» (Рм 11:11) або «помилка». Роблячи хибний крок на дорозі життя, людина нехтує праведними нормами Єгови, яких мала б непохитно дотримуватися.

Постите. Мова йде про повне утримування від їжі протягом певного періоду. (Див. глосарій, «Піст».) Ісус ніколи не наказував своїм учням постити, але й не забороняв цього робити. За часу, коли діяв Мойсеїв закон, юдеї, щиро впокоряючись перед Єговою, за допомогою посту виявляли своє каяття (1См 7:6; 2Хр 20:3).

Вони напускають на себе вигляд мучеників. Або «занедбують свою зовнішність; змінюють свої обличчя (до невпізнання)». Такі люди під час посту не милися, не дбали про свій зовнішній вигляд і посипали голову попелом.

Намасти олією свою голову та вмий лице. Під час посту люди переважно не дбали про свою зовнішність. Тож Ісус заохочує своїх учнів уникати показного самозречення.

Око — це світильник для тіла. Здорове око є для тіла немов світильник, що світить у темному місці. Воно дозволяє людині бачити і розрізняти предмети навколо неї. В цьому вірші слово «око» використовується у переносному значенні (Еф 1:18).

Зосереджене. Або «ясне; здорове». Основне значення грецького слова гаплу́с — «єдиний; один; простий». Воно може передавати думку про цілеспрямованість або відданість одній меті. Здорове око має здатність фокусуватися на якомусь одному предметі. Якщо символічне око людини «зосереджене» на правильній меті (Мт 6:33), це позитивно впливає на всю її особистість.

Заздрісне. Букв. «погане; зле». Нездорове око не може бачити чітко. Подібно заздрісне око не здатне зосередитися на тому, що справді важливе (Мт 6:33). Таке око збентежене, невдоволене, жадібне і нещире. Воно змушує свого господаря неправильно оцінювати речі і вести егоїстичне життя. (Див. коментар до Мт 6:22.)

Рабом. Зазвичай раб належав тільки одному пану. Цими словами Ісус показує, що неможливо виявляти Богові цілковиту відданість, якої він по праву заслуговує, і водночас віддаватися накопиченню статків.

Багатства. Грецьке слово мамона́с (семітського походження), передане в багатьох перекладах як «мамона», може також перекладатись як «гроші». У цьому вірші «багатство» є уособленням: воно зображене як пан, або свого роду фальшивий бог, хоча немає доказів того, що це слово коли-небудь вживали як ім’я якогось конкретного божества.

Перестаньте тривожитись. Або «перестаньте переживати». Часова форма грецького дієслова вказує на наказ припинити дію, що вже триває. Грецький відповідник слова «тривожитись» може передавати думку про переживання, які поглинають людину і розпорошують її увагу, позбавляючи радості. Те саме грецьке слово вживається в Мт 6:27, 28, 31, 34.

Життя. Грецьке слово псіхе́, яке часто передають як «душа», у цьому вірші стосується життя. Поєднання слів життя (душа) і тіло представляє людину в цілому.

Продовжити собі життя хоча б на лікоть. Слово «лікоть» (буквально «передпліччя») — міра довжини, яка позначає коротку відстань, приблизно 44,5 см. (Див. глосарій, «Лікоть», і додаток Б14.) Вживаючи це слово, Ісус, очевидно, порівнює життя до подорожі. Він наголошує на тому, що переживаннями людина не може продовжити собі життя ані на трохи.

Навчіться. Вжите тут грецьке дієслово можна також перекласти як «добре (старанно) навчіться».

Польові лілії. Дехто стверджує, що Ісус мав на увазі анемони. Але вислів, вжитий в оригіналі, може стосуватися різних квітів з лілієцвітих, як-от тюльпанів, гіацинтів, ірисів і гладіолусів. Ще дехто вважає, що Ісус говорив у загальному про дикорослі квіти, які росли в тій місцевості, тому перекладає цей вислів як «польові квіти». Можливо, такий погляд слушний, оскільки ця фраза вживається паралельно з фразою «рослинка в полі» (Мт 6:30; Лк 12:27, 28).

Рослинку... в піч. В Ізраїлі у спекотні літні місяці рослинність може посохнути за два дні. Сухі стебла квітів і траву збирали з полів і використовували як паливо для печей, в яких готували їжу.

Маловіри. Ісус застосував це слово до своїх учнів, показавши цим, що їхня віра чи довір’я до Бога були недостатніми (Мт 8:26; 14:31; 16:8; Лк 12:28). Це слово вказує не на того, в кого зовсім немає віри, а на того, кому її не вистачає.

Далі шукайте. Форма грецького дієслова вказує на тривалу дію і може перекладатись як «постійно шукайте». Було б неправильно, якби послідовники Ісуса якийсь час шукали Царства, а потім зосередилися на інших справах. Вони мають завжди ставити Царство на перше місце у своєму житті.

Царства. У деяких стародавніх грецьких рукописах — «Божого Царства».

Праведності. Ті, хто шукає Божої праведності, охоче виконують волю Бога і дотримуються його норм добра і зла. Ісусова вказівка разюче відрізнялася від того, чого навчали фарисеї, які намагалися встановити власні норми праведності (Мт 5:20).

Ніколи не тривожтесь про завтра. Біблія показує, що належне планування є важливим (Пр 21:5). Однак надмірна тривога про те, що може статися в майбутньому, негативно впливає на стосунки людини з Богом, адже спонукує її покладатися на власну мудрість, а не на Божу (Пр 3:5, 6).