Книга Осії 7:1—16

7  «Як тільки я хочу зцілити Ізра́їль,викривається провина Єфре́ма+та злі вчинки Сама́рії.+ Люди поводяться нечесно,+злодії вдираються в будинки, і банди грабіжників нападають на вулицях.+   Їм навіть на думку не спадає, що я згадаю про все їхнє зло.+ Вони потрапили в пастку своїх учинків,їм не вдасться нічого від мене приховати.   Своїм злом вони тішать царя,а шахрайством — князів.   Усі вони перелюбники,усі розпалилися, мов піч, яку розпалює пекар. Замісивши тісто, він уже не перегортає вугілля, поки тісто не закваситься.   У святковий день нашого царя князям аж зробилось недобре,і вони розлютилися від вина.+ Цар подає руку насмішникам.   Вони наближаються, і їхні серця палають, немов піч*. Цілу ніч пекар спить,а на ранок у печі знову палає вогонь.   Усі вони розпалилися, мов піч,і пожерли своїх правителів*. Усі царі їхні попадали,+і ніхто з них не волає до мене.+   Єфре́м змішався з народами,+він став немов корж, спечений лише з одного боку.   Чужинці пожерли його силу,+ а він і не знає про це. Сивина вкрила йому голову, а він і не помічає. 10  Гордість ізраїльтян свідчить проти них,+та попри це вони не повертаються до свого Бога Єгови+і не шукають його. 11  Єфре́м — наче той безглуздий, нерозумний* голуб.+ То він кличе Єгипет на допомогу,+ то йде в Ассирію.+ 12  Хоч би куди вони пішли, я накину на них сітку. Я скину їх додолу, як небесних птахів,покараю, як і попереджав їхню громаду.+ 13  Горе їм, бо вони втекли від мене! Їх чекає спустошення, бо вони порушили мій закон. Я хотів їх визволити, а вони говорили про мене брехню.+ 14  Стогнали вони на своїх ложах,але не просили в мене допомоги всім серцем.+ Вони роблять на собі порізи через хліб і молоде вино,а від мене відвернулися. 15  Я ж їх повчав і зміцняв їхні руки,а вони виступають проти мене, замишляючи зло. 16  Вони змінюють свій шлях, але не йдуть до чогось піднесеного*. Стали вони ненадійні, як погано натягнутий лук.+ За свій зухвалий язик їхні князі попадають від меча. Тому над ними будуть глузувати в єгипетському краї».+

Примітки

Або, можливо, «коли вони наближаються зі своїми інтригами, їхні серця — немов піч».
Букв. «суддів».
Букв. «без серця».
Тобто піднесеної форми поклоніння.

Коментарі

Медіафайли