Прислів’я 5:1—23
5 Сину мій, зважай на мудрість мою.
Прихили своє вухо до моєї розважливості,+
2 щоб ти міг оберігати своє вміння мислитиі щоб уста твої берегли знання.+
3 Бо з губ безпутної* жінки капає мед стільниковий,+а її уста масніші, ніж олія.+
4 Але зрештою вона стає гіркою, як полин,+і гострою, як обосічний меч.+
5 Її ноги сходять до смерті,і в могилу* простують її кроки.
6 Вона не роздумує про стежку життя,вона блукає дорогами і не знає, куди вони її заведуть.
7 Тож послухайте мене, сини мої,і не відвертайтеся від того, що я кажу.
8 Тримайся подалі від неїі не наближайся до дверей її дому,+
9 щоб ти не втратив поваги в людей+і щоб не страждав решту свого життя*,+
10 щоб чужі не забрали те, що ти набув*,+і щоб у дім чужинця ти не віддав усе, здобуте важкою працею.
11 Інакше ти стогнатимеш наприкінці свого життя,коли сили покинуть тебе і знеможеться твоє тіло.+
12 Тоді ти скажеш: «Чому ж я ненавидів повчання?
Чому серце моє нехтувало докорами?
13 Не слухав я голосу наставниківі не зважав на вчителів.
14 На очах усього збору*я опинився на крок від загибелі».+
15 Пий воду з власної криниці*,воду, що тече* з твого джерела.+
16 Чи ж мають по вулицях розливатись твої джерелаі потоки твої по ринкових площах?+
17 Нехай вони будуть тільки для тебе,а не для чужих.+
18 Хай твоє джерело* буде благословенне,і радій дружиною своєї молодості.+
19 Вона — ніжна лань та сарна* прекрасна.+
Нехай її груди приносять тобі задоволення* повсякчас.
Насолоджуйся завжди її любов’ю.+
20 Навіщо тобі, сину мій, захоплюватися безпутною* жінкоюта обіймати груди розпусниці*?+
21 Адже дороги людини — перед очима Єгови,він перевіряє всі її стежки.+
22 Неправедний попадає у пастку власних провині буде зв’язаний мотузками свого ж гріха.+
23 Він помре, бо не прийняв повчання,він заблукає через надмір безглуздя свого.
Примітки
^ Букв. «не віддав своїх років тому, що жорстоке».
^ Або «твою силу».
^ Букв. «посеред громади і збору».
^ Букв. «водозбору».
^ Або «свіжу воду».
^ Або «джерело води».
^ Або «п’янять тебе».
^ Або «гірська коза».