Пісня над піснями 1:1—17
1 Пісня над піснями* Соломона.+
2 «Цілуй мене устами своїми,бо вияви твоєї любові приємніші від вина.+
3 Як гарно пахнуть олії, якими ти намащений!+
Твоє ім’я — мов запашна олія, що рівно ллється.+
Тому дівчата люблять тебе.
4 Забери мене з собою* і біжімо.
Цар привів мене у свої палати.
Ми будемо радіти й тішитися,будемо хвалити* вияви твоєї любові, які приємніші від вина.
Недарма вони* тебе люблять.
5 О дочки єрусалимські, я смаглява*, але гарна,як намети Кеда́ру,+ як Соломонові ша́тра.+
6 Не дивіться, що я смуглолиця,то сонце опалило мене своїм поглядом.
Сини матері моєї розгнівались на менеі поставили стерегти виноградники,та власний виноградник я не стерегла.
7 О ти, кого я* так сильно кохаю,де пасеш ти черідку свою,+де вона спочиває опівдні?
Скажи мені, і я не ходитиму серед отар твоїх друзів,мов жінка, вкрита покривалом*».
8 «Якщо ти не знаєш цього, найвродливіша з жінок,то піди слідами отариі паси своїх козенят біля пастуших наметів».
9 «Я порівнюю тебе, моя кохана, до лошиці* в колісниці фараона.+
10 Гарні щічки твої у прикрасах*,а шия твоя — у намисті.
11 Ми зробимо тобі золоті прикраси*,оздоблені сріблом».
12 «Поки цар сидить за своїм столом,мої пахощі*+ розливають аромат.
13 Мій коханий для мене — наче пахуча торбинка з миррою,+у мене на грудях він спочиває вночі.
14 Коханий для мене — як китиця хни+у виноградниках Ен-Ге́ді».+
15 «Яка ж ти вродлива, моя кохана,яка ж ти вродлива! Очі твої — немов очі голубки».+
16 «Ти теж гарний*, мій коханий, ти дуже милий!+
Наше ложе — то листя м’яке.
17 Покрівля нашого дому* — це кедри,а його стеля — ялівці.
Примітки
^ Або «неперевершена пісня».
^ Букв. «тягни мене за собою».
^ Або «розповідати про».
^ Тобто молоді дівчата.
^ Букв. «чорна».
^ Або «жалобним покривалом».
^ Або «моя душа».
^ Або «до моєї лошиці».
^ Або, можливо, «серед кіс».
^ Або «обручі».
^ Букв. «нард».
^ Або «статний».
^ Або «величного дому».