Потомства. Або «нащадків». Букв. «насіння». (Див. додаток A2.)

Єгово. Тут Павло цитує з 1Цр 19:10, 14, де пророк Ілля звертається до Бога Єгови. У єврейському тексті оригіналу Боже ім’я вживається у вигляді чотирьох єврейських приголосних ‏) יהוהтранслітеруються як ЙГВГ). Павло скорочує цитату і міняє порядок деяких слів. Також він додає звертання на початку цитати і так показує, що ці слова були скеровані до Бога. У доступних на сьогодні грецьких рукописах тут вживається форма слова Кı́ріос (Господь). Однак в основному тексті цього видання міститься «Єгова», тому що в уривку, з якого цитує Павло, а також в інших контекстах Ілля постійно звертався до Єгови, використовуючи його особисте ім’я (1Цр 17:20, 21; 18:36, 37; 19:4). Контекст цитати в Єврейських Писаннях свідчить на користь того, що Боже ім’я у цьому вірші було замінене словом Кı́ріос. Крім того, ряд перекладів Грецьких Писань єврейською мовою містять тут Боже ім’я. (Див. додаток В3, вступ і Рм 11:3.)

Моє життя. Тут грецьке слово псіхе́, яке в деяких перекладах Біблії передається як «душа», стосується життя людини. Вислів намагаються відібрати моє життя (буквально «шукають моєї душі») також можна перекласти як «намагаються [хочуть] вбити мене». Цей вислів нагадує слова з Єврейських Писань, наприклад з 1Цр 19:10, 14, звідки цитує Павло (Вх 4:19, прим.; 1См 20:1, прим.; див. глосарій, «Душа»).

Бог. Букв. «проголошення від Бога». Грецький іменник хрематісмо́с вказує на висловлювання, яке походить від Бога. Тут він стосується того, що Бог сказав своєму пророку Іллі в 1Цр 19:18. Більшість словників та перекладів Біблії містять такі варіанти перекладу, як «проголошення від Бога; відповідь, яку дає Бог». Це слово споріднене з дієсловом хрематı́зо, яке кілька разів трапляється у Грецьких Писаннях. Наприклад, в Дії 11:26 сказано, що Ісусових послідовників «за Божим провидінням... почали називати християнами». (Див. коментарі до Дії 10:22; 11:26.)

Ваалом. Ваал — ханаанський бог, якого деякі його поклонники вважали володарем небес і богом дощів та родючості. Це єдина згадка про Ваала у Грецьких Писаннях. Тут Павло цитує з 1Цр 19:18. Коли в Єврейських Писаннях мова йшла про цього бога, використовувалось єврейське слово габБа́ал, буквально «Ваал» (з означеним артиклем) (Сд 2:13; 1Цр 16:31; 18:25). Це єврейське слово також вживалося в множині («Ваали» з означеним артиклем) і, очевидно, стосувалося різних місцевих божеств, які, як вважалося, були власниками певних місцевостей чи впливали на них (Сд 2:11; 8:33; 10:6). Єврейське слово ба́ал (без означеного артикля) означає «власник; пан» (Вх 21:28; 22:8).

Бог. У цьому вірші Павло цитує слова з Пв 29:4 та Іс 29:10. У єврейському тексті в цих віршах не вживається слово «Бог», але Павло міг цитувати із Септуагінти, де, згідно з більшістю рукописів, у Пв 29:4 (29:3, LXX) сказано: «Господь Бог не дав...» З огляду на аргументи, викладені в додатку В1, копії Септуагінти, які були доступні за днів Павла, очевидно, містили вислів: «Єгова Бог не дав...» Також є всі підстави вважати, що у фрагменті папірусу Фуада 266 з текстом Пв 29:4 в грецькому тексті вживається тетраграма, після якої йде грецьке слово, що означає «Бог». Отже, Павло, можливо, бере неповну цитату з Септуагінти, використовуючи тільки слово «Бог», і такий варіант міститься в Рм 11:8 у доступних на сьогодні грецьких рукописах. (Пор. подібну неповну цитату в Дії 7:37; див. коментар.) В єврейському тексті Пв 29:4 та Іс 29:10 вживається Боже ім’я, і тому деякі переклади Рм 11:8 єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J^{7, 8, 10, 14, 15, 20}) містять тетраграму.

Стіл. Можливо, це натяк на стіл для жертв або на бенкет. Тут Павло цитує з Пс 69:22, де слово «стіл» є паралелізмом до слова «достаток» і, очевидно, вказує на благословення. Павло застосовує цей псалом до юдеїв, більшість з яких відкинули Ісуса і для яких Ісус став каменем спотикання. Це сталося частково тому, що вони були переконані, що достатньо мати кровний зв’язок з Авраамом, аби й надалі отримувати благословення від Бога (Мт 3:9; Ів 8:39). Через такий помилковий погляд зрештою на них чекала «відплата».

Світу. У цьому вірші Павло вживає грецьке слово ко́смос як синонім до вислову люди з інших народів (йдеться про неюдеїв або язичників). Тут «світ» — це не те саме, що ізраїльський народ, з яким Бог уклав угоду. Крім того, письменники Грецьких Писань часто використовували слово ко́смос стосовно людей, відокремлених від правдивих послідовників Христа. В такому значенні це грецьке слово вживається тільки в Біблії. (Див. коментар до Ів 15:19.)

Апостол для інших народів. Тобто для неюдеїв, або язичників. Коли Павло став християнином, мабуть приблизно в 34 році н. е., воскреслий Ісус сказав: «Цей чоловік — вибрана для мене посудина: він має звіщати про моє ім’я іншим народам, а також царям та Ізраїлевим синам» (Дії 9:15). Тож Господь Ісус Христос вибрав Павла «апостолом [означає «посланий»] для інших народів» (Дії 26:14—18; Рм 1:5; Гл 1:15, 16; 1Тм 2:7). Хоча Павло, маючи незаперечні докази, ні трохи не сумнівався у своєму апостольстві, в Біблії ніде не сказано, що він замінив когось із «дванадцятьох»; також він ніколи не називав себе одним з «дванадцятьох» (1Кр 15:5—8; пор. коментар до Дії 1:23).

Прославляю. Або «звеличую». Грецьке дієслово докса́зо («прославляти; віддавати славу») споріднене зі словом до́кса («слава; честь») і часто використовується, коли мається на увазі прославлення Бога (Мт 5:16; 9:8; Мр 2:12; Лк 2:20; 5:25, 26; Дії 4:21; 11:18; Рм 15:6, 9). Тут це дієслово може мати такі відтінки значень, як «пишатися чимось; серйозно ставитись до чогось; якнайліпше щось використовувати». Павло показує, що дуже цінує «своє служіння» і вважає його найбільшою честю.

Своє служіння. Коли Ісус був на землі, він дав своїм послідовникам завдання робити учнями людей з усіх народів (Мт 28:19, 20). Павло говорив про цю працю як про «служіння, пов’язане з примиренням». За його словами, «ми благаємо» відчужений від Бога світ: «Примиріться з Богом» (2Кр 5:18—20). Павло вкладав усі сили в служіння для інших народів, але водночас дуже прагнув, аби хоч хтось з юдеїв зробив кроки, необхідні для спасіння (Рм 11:14). Основне значення грецького слова діаконı́а — «служіння». Споріднене дієслово іноді використовується в Біблії, коли йдеться про людей, які надають різні особисті послуги, наприклад прислуговують при столах (Лк 4:39; 17:8; Ів 2:5). Тут воно стосується християнського служіння. Це особливе служіння, пов’язане з турботою про духовні потреби інших.

Свого народу. Букв. «свого тіла». Тут Павло має на увазі своїх співвітчизників, ізраїльтян. (Пор. Бт 37:27.)

Корінь... гілки. Тут Павло порівнює сповнення Божого наміру, що стосується угоди з Авраамом, до оливкового дерева. Єгова, корінь дерева, дає життя духовному Ізраїлю (Іс 10:20). Ісус, стовбур дерева, є головною частиною Авраамового потомства (Гл 3:16). Павло говорить, що гілки в сукупності — це «повна кількість» тих, хто належить до другорядної частини Авраамового потомства (Рм 11:25; Гл 3:29).

Декотрі гілки були відламані. Йдеться про юдеїв за походженням, які відкинули Ісуса і самі були відкинуті.

Ти, дика оливко, була прищеплена. Павло й далі звертається до християн, які не були юдеями (Рм 11:13). Він продовжує розповідати приклад про садову оливку, щоб показати, як сповнився Божий намір стосовно угоди з Авраамом. (Див. коментар до Рм 11:16.) Спочатку угода стосувалася тільки юдеїв. Неюдеї, або язичники, порівнюються до гілок іншого дерева — дикої оливки. Єгова дозволив язичникам стати частиною Авраамового потомства, духовними юдеями; він, так би мовити, прищепив їх до садової оливки. У римському зборі були вірні християни як з юдеїв, так і з язичників, і всі вони мали приносити духовний плід (Рм 2:28, 29).

Прищеплена. Прищеплювання — це процедура, за допомогою якої гілки чи пагони плодоносного дерева приживляють на дерево, що приносить гірший плід. Після того як прищеплені гілки приживуться, вони дають добрі плоди — такі самі, як давало дерево, з якого ці гілки було взято. Павло говорить про прищеплення гілок гіршого дерева до садового дерева, що було «усупереч природі» (очевидно, в I столітті таке прищеплення робили деякі садівники). (Див. коментар до Рм 11:24.) Грецьке слово, яке перекладається як «прищеплювати», вживається тільки в 11-му розділі Римлян.

Усупереч природі прищепили до оливки садової. Переважно садівники прищеплювали гілки садових оливок до диких. Завдяки цьому дикі оливки давали ліпші плоди, ніж дерева, з яких ті гілки були взяті. Зазвичай ніхто не робив навпаки — не прищеплював диких гілок до садового дерева, бо вважалося, що це не принесе добрих результатів. Однак в деяких ситуаціях садівники в I столітті прищеплювали гілку дикої оливки до садової. (Див. медіагалерею, «Прищеплювання оливки».) Згадуючи таку незвичну процедуру, що була усупереч природі, Павло робить свій приклад ще яскравішим. Він використовує приклад про садову оливку, щоб показати, як сповнився Божий намір щодо угоди з Авраамом. Павло порівнює тих, хто був частиною потомства Авраама, з гілками цієї символічної оливки (Рм 11:21). Християни з язичників порівнюються до гілок дикої оливки, оскільки раніше вони були відчужені від Божого народу — ізраїльтян, тобто кровних нащадків Авраама і спадкоємців угоди з Авраамом (Еф 2:12). А коли деякі юдеї, які порівнюються з рідними гілками оливки, виявили невірство, Бог відкинув їх і відламав (Рм 11:20). Єгова «прищепив» християн з язичників, щоб замінити ці неплідні гілки (Гл 3:28, 29). Так само як прищеплені гілки дикої оливки приживались і пишно розростались на садовій оливці, християни з язичників отримали величезну користь, коли стали живитися «від соковитого [буквально «жиру»] кореня» садової оливки. Цей вчинок Бога був яскравим виявом його незаслуженої доброти до християн з язичників, тож вони не мали жодних підстав хвалитися (Рм 11:17; пор. Мт 3:10; Ів 15:1—10).

Оливки садової. Вжите тут грецьке слово калліе́лайос складається з двох частин: одна перекладається як «оливка», а інша — це префікс, який походить від слова кало́с. Слово кало́с означає «добрий; хороший; чудовий», тобто такий, що відповідає своїй меті,— як доглянуте оливкове дерево, що приносить добрий плід. Тут садова оливка протиставляється дикій оливці (аґріе́лайос; буквально «польова оливка»), яку не доглядають.

І таким чином врятується весь Ізраїль. Тобто весь духовний Ізраїль, «Ізраїль Божий» (Гл 6:16; Рм 2:29). Згідно з наміром Бога, 144 000 духовних ізраїльтян мають бути врятовані і правити з його Сином у небі. Коли Павло говорить, що Божий намір сповниться «таким чином», то має на увазі символічне прищеплення гілок «дикої оливки», в результаті чого на «оливці садовій» росте багато плодоносних гілок (Рм 11:17—25; Об 7:4; 14:1, 3). Це означає, що християнам з язичників дозволяється стати частиною духовного Ізраїля. Дехто вважає, що грецький вислів на початку вірша слід перекладати як «і тоді» або «і зрештою», але багато словників і перекладів Біблії свідчать на користь варіанта «і таким чином».

Визволитель. Або «спаситель». Тут Павло цитує Іс 59:20 з перекладу Септуагінта і застосовує це пророцтво до християн, які є членами «Ізраїля Божого» (Гл 6:16). Він показує, що пророцтво остаточно виконається, коли набереться повна кількість тих, хто належить до духовного Ізраїля.

Єгови. Це цитата з Іс 40:13, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). Грецькі вислови, перекладені як «пізнав розум» і «може дати йому пораду», взяті з Іс 40:13 в перекладі Септуагінта.

Амінь. Див. коментар до Рм 1:25.