Суддів 4:1—24
4 Коли Егу́д помер, ізраїльтяни знову стали робити зло в очах Єгови.+
2 Тому Єгова віддав* їх у руку ханаа́нського царя Явı́на,+ який правив у Хацо́рі. Начальником його війська був Сісе́ра, котрий жив у Хароше́т-Гої́мі*.+
3 Ізраїльтяни почали кликати Єгову на допомогу,+ бо Явı́н* мав 900 бойових колісниць із залізними косами*+ і 20 років жорстоко гнобив ізраїльтян.+
4 У той час суддею в Ізра́їлі була пророчиця+ Дево́ра — дружина Лаппідо́та.
5 Вона сиділа під пальмою Дево́ри між Ра́мою+ й Бете́лем+ у гористому краї Єфре́ма, і до неї ізраїльтяни приходили на суд.
6 Дево́ра послала людей до Кеде́ш-Нефтали́ма,+ щоб вони покликали Бара́ка,+ сина Авіноа́ма, і сказала йому: «Єгова, Бог Ізра́їля, наказує тобі: “Візьми з собою 10 000 чоловіків з племен Нефтали́ма та Завуло́на і піднімися з ними* на гору Таво́р.
7 Я приведу Сісе́ру, Явı́нового воєначальника, з його колісницями та військом до потоку* Кішо́н+ і віддам його у твою руку”».+
8 На це Бара́к сказав їй: «Якщо ти підеш зі мною, то я піду, якщо ж ні, то не піду».
9 А вона відповіла: «Добре, я піду з тобою. Але ти не прославишся у поході, в який вирушаєш, бо Єгова віддасть Сісе́ру в руки жінки».+ Після того Дево́ра встала й пішла з Бара́ком у Кеде́ш.+
10 Тоді Бара́к скликав до Кеде́ша завуло́нівців та нефтали́мівців,+ і за ним пішло 10 000 воїнів. Пішла з ним і Дево́ра.
11 А кенея́нин Хеве́р відділився від кенея́н,+ нащадків Хова́ва, Мойсеєвого тестя.+ Його намет стояв неподалік великого дерева в Цаананнı́мі, що біля Кеде́ша.
12 І донесли Сісе́рі, що Бара́к, син Авіноа́ма, піднявся на гору Таво́р.+
13 Сісе́ра відразу зібрав усі свої колісниці — 900 бойових колісниць із залізними косами* — та все військо, що було з ним, і вирушив з Хароше́т-Гої́му до потоку* Кішо́н.+
14 Тоді Дево́ра сказала Бара́кові: «Встань, бо цього дня Єгова дасть Сісе́ру у твої руки. Хіба ж Єгова не йде перед тобою?» Тож Бара́к разом з 10 000 воїнів зійшов з гори Таво́р.
15 І Єгова привів у замішання+ Сісе́ру та все його військо з колісницями й винищив їх мечем Бара́ка. Зрештою Сісе́ра зіскочив з колісниці й кинувся втікати,
16 а Бара́к гнався за його колісницями та воїнами аж до Хароше́т-Гої́му. І всі воїни Сісе́ри погинули від меча — ні один не залишився живим.+
17 Сісе́ра ж прибіг до намету Яї́л,+ дружини кенея́нина Хеве́ра,+ бо між Явı́ном,+ царем Хацо́ра, і домом Хеве́ра був мир.
18 Яї́л вийшла Сісе́рі назустріч і сказала: «Заходь, мій пане. Не бійся, заходь сюди». І він зайшов до її намету, а коли ліг спочити, вона накрила його покривалом.
19 Тоді він попросив: «Дай мені, будь ласка, трохи води, бо я хочу пити». Тож вона взяла бурдюк з молоком, дала йому напитися+ і знову накрила його.
20 Він сказав їй: «Стань при вході до намету. Якщо хтось прийде й запитає тебе: “Чи тут хтось є?” — скажи: “Нема”».
21 Коли Сісе́ра, знесилений, міцно заснув, Яї́л взяла наметовий кілок та молоток, обережно підійшла до нього і пробила кілком його скроні, увігнавши кілок у землю. Так Сісе́ра й помер.+
22 Тоді прибіг Бара́к, який гнався за Сісе́рою. Яї́л вийшла йому назустріч і сказала: «Ходи, я покажу тобі того, кого ти шукаєш». Коли він увійшов, то побачив, що Сісе́ра лежить мертвий з кілком у скронях.
23 Отже, того дня Бог підкорив ізраїльтянам ханаа́нського царя Явı́на.+
24 Рука ізраїльтян дедалі більше тяжіла над ханаа́нським+ царем Явı́ном, і зрештою вони вбили його.+
Примітки
^ Букв. «продав».
^ Або «Хароше́ті, який належав народам».
^ Букв. «він».
^ Букв. «залізних колісниць».
^ Або «розташуй своїх людей».
^ Букв. «залізних колісниць».