Суддів 8:1—35

8  Потім єфре́мівці сказали Гедео́ну: «Як ти міг таке зробити? Чому ти не покликав нас, коли йшов воювати з мідіянітя́нами?»+ І вони дуже сварилися з ним.+  Але він промовив: «Що я зробив у порівнянні з вами? Хіба рештки винограду, які підібрав Єфре́м,+ не ліпші від урожаю, зібраного Авіезе́ром?+  Таж у ваші руки Бог дав мідія́нських князів, Оре́ва і Зее́ва.+ А що я зробив у порівнянні з вами?» І, коли він сказав їм так*, вони заспокоїлися*.  Потім Гедео́н прибув з 300 чоловіками до Йордану і переправився на другий бік. Хоча всі вони були стомлені, але погоню не припиняли.  Гедео́н сказав мешканцям Сукко́та: «Будь ласка, дайте моїм людям хліба, бо вони втомлені, а я женуся за мідія́нськими царями Зева́хом і Цалму́нною».  Але князі Сукко́та сказали: «Хіба ти вже схопив Зева́ха і Цалму́нну? Хіба вони вже у твоїх руках, що ми маємо дати хліба твоїм воїнам?»  На це Гедео́н відповів: «Якщо так, то, коли Єгова дасть Зева́ха і Цалму́нну в мою руку, я пороздираю ваше тіло пустельними колючками і тернами».+  Звідти він пішов у Пенуї́л і попросив у його мешканців те саме, але вони відповіли йому так, як мешканці Сукко́та.  Тож він сказав мешканцям Пенуї́ла: «Коли я повернуся з перемогою*, то зруйную вашу башту».+ 10  Тим часом Зева́х та Цалму́нна були в Карко́рі, і з ними їхні війська — близько 15 000 воїнів. Це все, що залишилося від цілого війська народів Сходу,+ оскільки полягло 120 000 воїнів, озброєних мечами. 11  А Гедео́н, продовжуючи погоню, рушив шляхом кочівників на схід від Нова́ху та Йогбе́ги.+ Він напав на ворожий табір, коли вороги того не очікували. 12  Зева́х же й Цалму́нна, двоє мідія́нських царів, стали втікати, але Гедео́н кинувся навздогін і піймав їх. Тож всіх у таборі охопила паніка. 13  А коли Гедео́н, син Йоа́ша, повертався з війни шляхом, що вів угору до Харе́су, 14  то захопив юнака із Сукко́та і став його розпитувати. І юнак написав йому імена 77 сукко́тських князів та старійшин. 15  Тоді Гедео́н пішов до мешканців Сукко́та і сказав: «Я привів вам Зева́ха і Цалму́нну, через яких ви насміхалися з мене, кажучи: “Хіба Зева́х і Цалму́нна вже у твоїх руках, що ми маємо дати хліба твоїм виснаженим воїнам?”»+ 16  Він схопив старійшин Сукко́та, взяв пустельних колючок і тернів та провчив їх.+ 17  Також він зруйнував башту Пенуї́ла+ і повбивав жителів того міста. 18  Потім він запитав Зева́ха і Цалму́нну: «Як виглядали чоловіки, яких ви повбивали на Таво́рі?» А ті відповіли: «Усі вони були подібні до тебе і виглядали, як царські сини». 19  Тоді Гедео́н промовив: «Це були мої брати, сини моєї матері. Як живий Єгова*, якби ви зберегли їх при житті, я б вас не вбивав». 20  І він наказав Єте́ру, своєму первістку: «Встань і вбий їх». Але той не витягнув свого меча, оскільки був ще юнаком і боявся. 21  Тож Зева́х і Цалму́нна сказали: «А ти сам візьми і вбий нас. Ти що, не чоловік*?» І Гедео́н убив їх+ та забрав прикраси у вигляді півмісяця, що висіли на шиях їхніх верблюдів. 22  Після того ізраїльтяни сказали Гедео́ну: «Стань нашим правителем — ти, твій син і твій онук, бо ти врятував нас з руки мідіянітя́н».+ 23  Але Гедео́н відповів їм: «Не правитиму вами ані я, ані мій син. Вами буде правити Єгова!+ — 24  і додав: — Хочу вас про щось попросити: нехай кожен дасть мені зі своєї здобичі по носовій сережці». (Бо переможені ізмаї́лівці+ носили золоті носові сережки.) 25  Ізраїльтяни ж відказали: «Добре, дамо». Тоді вони розстелили одяг і кожен кинув на нього носову сережку зі своєї здобичі. 26  І вага тих сережок із золота була 1700 золотих ше́келів*. Крім того, Гедео́н взяв прикраси у вигляді півмісяця, підвіски, шати мідія́нських царів з пурпурної вовни і ланцюжки, що висіли на шиях верблюдів.+ 27  З цього золота Гедео́н зробив ефо́д,+ який виставив у своєму місті О́фрі.+ Весь Ізра́їль поклонявся* тому ефо́ду,+ і це стало пасткою для Гедео́на та його домашніх.+ 28  Отже, мідіянітя́ни+ були підкорені ізраїльтянам і більше не противились їм*. Після того впродовж 40 років, поки жив Гедео́н, у краї був спокій*.+ 29  Йоа́шів син Єрувваа́л+ повернувся додому і жив там. 30  У Гедео́на народилося 70 синів*, бо він мав багато дружин. 31  Народила йому сина й наложниця, що жила в Сихе́мі, і він назвав його Авімеле́х.+ 32  Згодом Гедео́н, Йоа́шів син, помер, доживши до глибокої старості, і був похований у гробниці свого батька Йоа́ша в О́фрі авіезе́рівців.+ 33  Як тільки Гедео́н помер, ізраїльтяни знову почали поклонятися* Ваа́лам+ і вибрали собі за бога Ваа́л-Берı́та.+ 34  Ізраїльтяни не пам’ятали Єгову, свого Бога,+ який врятував їх з рук усіх ворогів,+ що жили довкола. 35  І вони не виявляли відданої любові домашнім Єрувваа́ла, тобто Гедео́на, за все добро, яке він зробив Ізра́їлеві.+

Примітки

Букв. «це слово».
Букв. «їхній дух заспокоївся проти нього».
Букв. «з миром».
Серед ізраїльтян було звичним клястися існуванням Єгови чи іншої особи, щоб надати ваги своїм словам.
Або «який чоловік, така і його сила».
1 ше́кель — 11,4 г. Див. додаток Б14.
Або «займався духовною проституцією з».
Або «мир».
Букв. «не піднімали своєї голови».
Букв. «мав 70 синів, які вийшли з його стегна».
Або «займатися духовною проституцією з».

Коментарі

Медіафайли