Числа 9:1—23

9  Першого місяця+ другого року після виходу ізраїльтян з єгипетського краю Єгова сказав Мойсею в пустелі Сінай:  «Ізраїльтяни повинні приготувати пасхальну жертву+ у визначений час.+  Приготуйте її 14-го дня цього місяця після заходу сонця*. Приготуйте її у визначений час за всіма постановами і вимогами».+  Тож Мойсей передав ізраїльтянам, щоб вони приготували пасхальну жертву.  І першого місяця, 14-го дня, після заходу сонця* вони приготували пасхальну жертву в пустелі Сінай. Ізраїльтяни зробили все так, як Єгова і наказав Мойсею.  Але деякі люди, які занечистились через дотик до померлого*,+ не могли приготувати пасхальну жертву того дня. Тож вони прийшли до Мойсея та Аарона+  і сказали: «Ми занечистились через дотик до померлого*. Але чому нам не можна скласти Єгові приношення у визначений час разом з іншими ізраїльтянами?»+  У відповідь Мойсей сказав: «Почекайте там, а я послухаю, що скаже Єгова».+  І Єгова сказав Мойсею: 10  «Передай ізраїльтянам такий наказ: “Якщо хтось з вас або ваших нащадків занечиститься через дотик до померлого*+ чи буде далеко в дорозі, він все одно має приготувати пасхальну жертву для Єгови. 11  Він повинен приготувати її другого місяця,+ 14-го дня, після заходу сонця* та їсти її разом з прісним хлібом і гіркими травами.+ 12  З цієї жертви нічого не має залишатись до ранку.+ Також не можна ламати їй жодної кістки.+ Він повинен приготувати жертву, дотримуючись усіх постанов про Пасху. 13  Якщо ж хтось буде чистий і не буде далеко в дорозі, але не приготує пасхальної жертви, він* має бути знищений з-посеред свого народу+ за те, що не склав Єгові приношення у визначений час. Він відповість за свій гріх. 14  Якщо з вами житиме чужинець, він також повинен приготувати пасхальну жертву для Єгови+ за всіма вимогами і постановами про Пасху.+ Та сама постанова буде для корінного жителя і для чужинця”».+ 15  У той день, коли було встановлено святий намет,+ тобто намет Свідчення, його вкрила хмара, а з вечора до ранку над святим наметом було щось подібне до вогню.+ 16  І так було завжди: вдень над наметом була хмара, а вночі — щось подібне до вогню.+ 17  Кожного разу, коли хмара піднімалась над святим наметом, ізраїльтяни відразу вирушали в дорогу,+ і в тому місці, де хмара зупинялась, вони ставали табором.+ 18  За наказом Єгови ізраїльтяни рушали в дорогу і за наказом Єгови ставали табором.+ Весь час, поки хмара була над святим наметом, вони стояли табором. 19  Коли хмара залишалася над святим наметом багато днів, ізраїльтяни слухались Єгову і не вирушали в дорогу.+ 20  Іноді хмара залишалась над святим наметом кілька днів. За наказом Єгови вони стояли табором і за наказом Єгови вирушали в дорогу. 21  Часом хмара була над наметом лише з вечора до ранку, і, коли зранку вона піднімалась, ізраїльтяни рушали в дорогу. Хоч би коли піднімалася хмара,— чи вдень, чи вночі,— вони вирушали в дорогу.+ 22  Якщо хмара залишалась над святим наметом два дні, місяць чи більше, ізраїльтяни стояли табором і не вирушали в дорогу. Вони вирушали тільки тоді, коли хмара піднімалась. 23  За наказом Єгови вони стояли табором і за наказом Єгови вирушали в дорогу. Ізраїльтяни слухались Єгову і робили все, що Єгова говорив через Мойсея.

Примітки

Букв. «між двома вечорами».
Букв. «між двома вечорами».
Або «через людську душу».
Або «через людську душу».
Або «через душу».
Букв. «між двома вечорами».
Або «така душа».

Коментарі

Медіафайли