Цей лист адресований до «зборів Галатії» (Гл 1:2). Очевидно, йдеться і про збори в таких містах, як пісідійська Антіохія, Іконія, Лістра та Дервія, які були на півдні Галатії. До цих зборів належали як юдеї, так і неюдеї, а серед них, без сумніву, були кельти, тобто галли.

Лист, імовірно, був написаний близько 50—52 рр. н. е., а це означає, що після написання Євангелія від Матвія (очевидно, бл. 41 р. н. е.) Лист до галатів був однією з перших книг Грецьких Писань. Приблизно в той самий час були написані 1 Фессалонікійців (бл. 50 р. н. е.) і 2 Фессалонікійців (бл. 51 р. н. е.). Збори Галатії були засновані приблизно у 47—48 рр. н. е. під час місіонерської подорожі Павла і Варнави (Дії 13:1—14:28). Приблизно в 49 р. н. е., після того як в Єрусалимі розглянули питання про обрізання, Павло і Сила повернулися в Галатію (Дії 15:36—16:6). Очевидно, саме після цього Павло під час другої місіонерської подорожі отримав звістку про те, що деякі християни в Галатії відвертаються від Бога. Така тривожна звістка спонукала його написати цього листа і дати пряму пораду та настійне заохочення (Гл 1:6; 3:1; 5:7, 8). Можливо, він написав листа з Коринфа під час свого 18-місячного перебування там (50—52 рр. н. е.), оскільки для того щоб звістка дійшла до нього з Галатії, потрібен був час. А можливо, Павло написав цей лист в сирійській Антіохії, де він провів «якийсь час», мабуть, влітку 52 р. н. е. (Дії 18:18—23).

Однією з причин написання цього листа було те, що Павло хотів підтвердити, що справді є апостол (Гл 1:1; 2:7—9). Крім того, він хотів спростувати фальшиві вчення прихильників юдаїзму. Ті чоловіки намагалися обмежити свободу християн, стверджуючи, що необхідно дотримуватися Мойсеєвого закону, в тому числі наказу про обрізання та інших вчень юдаїзму (Гл 4:17; 6:12, 13). Ще одна тема, яку розкрив Павло, стосується того, що людина визнається праведною не на підставі вчинків, яких вимагає закон, а завдяки вірі в Христа Ісуса, а отже, християни не зобов’язані обрізуватися (Гл 2:16, 21; 5:5, 6; 6:15). У листі теж пояснюється, наскільки цінною є свобода, яку отримують правдиві християни через Ісуса Христа (Гл 5:1, 13). Павло пише, що християнам, які мають таку свободу, потрібно дозволяти святому духу впливати на них, а також допомагати одні одним (Гл 5:16, 22—24; 6:1—5).

З Листа до галатів можна дізнатися багато фактів про життя і служіння апостола Павла, які більше ніде не згадуються в Грецьких Писаннях (Гл 1:1, 13—24; 2:1—14).

Павло каже, що написав цей лист «власноруч» (Гл 6:11). Можливо, це означає, що, на відміну від інших листів, цей лист він написав особисто, без допомоги секретарів.

Достовірність цього листа підтверджується багатьма джерелами. Назва цього листа згадується в працях таких письменників, як Іриней, Климент Александрійський, Тертулліан та Оріген. Згідно з фрагментом Мураторі, який датується близько 170 р. н. е. і є найдавнішим відомим списком книг Грецьких Писань, автором цього листа є Павло. Крім того, цей лист входить до таких важливих біблійних рукописів, як папірусний кодекс P⁴⁶, Сінайський кодекс, Ватиканський кодекс, Александрійський кодекс, кодекс Єфрема Сиріна і Кларомонтанський кодекс.