1

• Непорочність Йова і його багатство (1–5)

• Сатана піддає сумніву спонуки Йова (6–12)

• Йов втрачає своє майно, гинуть його діти (13–19)

• Йов не звинувачує Бога (20–22)

2

• Сатана знову піддає сумніву спонуки Йова (1–5)

• Сатані дозволено вразити тіло Йова (6–8)

• Дружина Йова: «Прокляни Бога і помри!» (9, 10)

• Приходять троє приятелів Йова (11–13)

3

• Йов оплакує день свого народження (1–26)

  • Йов запитує, чому він страждає (20, 21)

4

• Перший монолог Еліфаза (1–21)

  • Висміює непорочність Йова (7, 8)

  • Переповідає, що йому сказав дух (12–17)

  • Бог «слугам своїм не довіряє» (18)

5

• Продовження першого монологу Еліфаза (1–27)

  • Бог «ловить мудрих на їхній же підступності» (13)

  • Йов не повинен відкидати Божого повчання (17)

6

• Відповідь Йова (1–30)

  • Вважає, що його нарікання виправдане (2–6)

  • Його розрадники зрадливі (15–18)

  • «Слова правдиві не ранять!» (25)

7

• Йов продовжує відповідати (1–21)

  • Життя наче примусова праця (1, 2)

  • «Навіщо ти вибрав мене своєю мішенню?» (20)

8

• Перший монолог Білдада (1–22)

  • Натякає, що сини Йова згрішили (4)

  • «Якби ти... був чистий», то мав би Божий захист (6)

  • Натякає, що Йов — безбожний (13)

9

• Відповідь Йова (1–35)

  • Смертна людина не може судитися з Богом (2–4)

  • Бог чинить незбагненні діла (10)

  • Ніхто не може судитися з Богом (32)

10

• Йов продовжує відповідати (1–22)

  • Чому Бог бореться зі мною? (2)

  • Йов протиставляє Бога смертній людині (4–12)

  • Мені б хоч трохи відчути полегшення (20)

11

• Перший монолог Цофара (1–20)

  • Звинувачує Йова за пусті балачки (2, 3)

  • Каже, щоб Йов віддалив від себе зло (14)

12

• Відповідь Йова (1–25)

  • «Я не гірший за вас» (3)

  • «Посміховищем став я» (4)

  • «У Бога мудрість» (13)

  • Бог вищий від суддів і царів (17, 18)

13

• Йов продовжує відповідати (1–28)

  • «Хотів би я радше говорити» з Богом (3)

  • «Ви — лікарі, ні до чого не здатні» (4)

  • Я «знаю, що правда на моєму боці» (18)

  • Запитує, чому Бог вважає його своїм ворогом (24)

14

• Йов продовжує відповідати (1–22)

  • Людина живе недовго і сповнена горем (1)

  • «Навіть для дерева є надія» (7)

  • «О, якби ти сховав мене у могилі» (13)

  • «Якщо людина помре, то чи буде вона жити знову?» (14)

  • Бог жадатиме «побачити діло своїх рук» (15)

15

• Другий монолог Еліфаза (1–35)

  • Заявляє, що Йов не має страху перед Богом (4)

  • Каже, що Йов зухвалий (7–9)

  • «Бог своїм ангелам не довіряє» (15)

  • Той, хто страждає,— неправедний (20–24)

16

• Відповідь Йова (1–22)

  • «Ви погані розрадники!» (2)

  • Стверджує, що Бог ставить його собі за мішень (12)

17

• Йов продовжує відповідати (1–16)

  • «Насмішники мене оточили» (2)

  • «Бог зробив мене посміховищем» (6)

  • «Могила стане мені домом» (13)

18

• Другий монолог Білдада (1–21)

  • Описує нещастя, які чекають грішників (5–20)

  • Натякає, що Йов не знає Бога (21)

19

• Відповідь Йова (1–29)

  • Відкидає докори своїх «приятелів» (1–6)

  • Каже, що всі його покинули (13–19)

  • «Викупник мій живий» (25)

20

• Другий монолог Цофара (1–29)

  • Образився на Йова (2, 3)

  • Натякає, що Йов — грішник (5)

  • Заявляє, що Йову приємний гріх (12, 13)

21

• Відповідь Йова (1–34)

  • Чому неправедні процвітають? (7–13)

  • Викриває своїх «розрадників» (27–34)

22

• Третій монолог Еліфаза (1–30)

  • Чи може людина бути корисною Богу? (2, 3)

  • Звинувачує Йова в жадібності і несправедливості (6–9)

  • Повернись до Бога, і він підійме тебе (23)

23

• Відповідь Йова (1–17)

  • Хоче представити свою справу Богові (1–7)

  • Каже, що не може знайти Бога (8, 9)

  • «Я тримався його дороги і з неї не сходив» (11)

24

• Йов продовжує відповідати (1–25)

  • Чому Бог «не визначив часу»? (1)

  • Каже, що Бог допускає зло (12)

  • Грішники люблять темряву (13–17)

25

• Третій монолог Білдада (1–6)

  • Як людина може бути невинною перед Богом? (4)

  • Заявляє, що непорочність людини даремна (5, 6)

26

• Відповідь Йова (1–14)

  • «О, як же ти допоміг безсилому!» (1–4)

  • Ні на чому Бог землю повісив (7)

  • Це лише частина Божих діл (14)

27

• Йов постановив зберігати непорочність (1–23)

  • «Не відречусь від своєї непорочності» (5)

  • Безбожному немає на що надіятись (8)

  • «Чому порожні ваші слова?» (12)

  • Неправедний залишається ні з чим (13–23)

28

• Йов протиставляє скарби землі і мудрість (1–28)

  • Людина досягає надр землі (1–11)

  • Мудрість цінніша за перли (18)

  • Боятись Єгови — це справжня мудрість (28)

29

• Йов пригадує щасливі дні, які минули (1–25)

  • Його поважали при міській брамі (7–10)

  • Він завжди був справедливим (11–17)

  • Кожен слухав його поради (21–23)

30

• Йов розповідає, як змінилося його життя (1–31)

  • Його висміюють негідні люди (1–15)

  • Йову здається, що Бог йому не допомагає (20, 21)

  • «Шкіра моя почорніла» (30)

31

• Йов захищає свою непорочність (1–40)

  • «Угоду я склав зі своїми очима» (1)

  • «Нехай Бог зважить мене» (6)

  • Не був перелюбником (9–12)

  • Не любив грошей (24, 25)

  • Не поклонявся ідолам (26–28)

32

• Починає говорити молодий Елігу (1–22)

  • Розсердився на Йова і його приятелів (2, 3)

  • З поваги до них мовчав (6, 7)

  • «Сам лише вік не робить людину мудрою» (9)

  • Елігу готовий говорити (18–20)

33

• Елігу докоряє Йову, що той занадто впевнений у своїй праведності (1–33)

  • «Я знайшов викуп» (24)

  • Повернеться у дні своєї молодечої сили (25)

34

• Елігу обстоює справедливість Бога і його дороги (1–37)

  • Йов каже, що Бог відмовив йому в правосудді (5)

  • Правдивий Бог ніколи не поводиться негідно (10)

  • Йову бракує знання (35)

35

• Елігу вказує на хибність міркувань Йова (1–16)

  • Йов сказав, що він більш праведний, ніж Бог (2)

  • «Якщо ти грішиш, хіба цим зашкодиш Богу?» (5, 6)

  • Йов має чекати на Бога (14)

36

• Елігу вихваляє незбагненну велич Бога (1–33)

  • Покірні процвітають; безбожних відкинуто (11–13)

  • Хіба є такий учитель, як Бог? (22)

  • Йов має звеличувати Бога (24)

  • «Бог незбагненно величний» (26)

  • Бог має владу над дощем і блискавками (27–33)

37

• Сили природи свідчать про велич Бога (1–24)

  • Бог може припинити роботу людей (7)

  • «Подумай про Божі дивовижні творива» (14)

  • Розуміти Всемогутнього — це для людини недосяжне (23)

  • Ніхто не повинен вважати себе мудрим (24)

38

• Єгова показує на прикладах, наскільки людина слабка (1–41)

  • «Де ти був, коли я засновував землю?» (4–6)

  • «Сини Бога голосно вихваляли його» (7)

  • Запитання про явища природи (8–32)

  • «Закони, які керують небом» (33)

39

• Знання людини про тварин обмежене (1–30)

  • Гірські кози і олениці (1–4)

  • Дикий осел (5–8)

  • Дикий бик (9–12)

  • Самиця страуса (13–18)

  • Кінь (19–25)

  • Сокіл і орел (26–30)

40

• Єгова продовжує ставити запитання (1–24)

  • Йов визнає, що йому нı́чого сказати (3–5)

  • «Чи ти заперечиш мою справедливість?» (8)

  • Бог описує силу бегемота (15–24)

41

• Бог описує страшного левіафана (1–34)

42

• Йов відповідає Єгові (1–6)

• Троє приятелів отримують докір (7–9)

• Єгова благословляє Йова (10–17)

  • Сини і дочки Йова (13–15)