Короткий зміст книги 1 Коринфян
A. ВСТУП (1:1—9)
Б. ВАЖЛИВА РОЛЬ ЄДНОСТІ В ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЗБОРІ (1:10—4:21)
1. Що сприяє єдності і що спричиняє розбрат (1:10—2:16)
Не вважати людей своїми провідниками, адже це веде до розбрату (1:10—17)
Визнавати Христа, який є Божою силою і мудрістю (1:18—25)
Хвалитися лише Єговою, а не людьми (1:26—31)
Наслідувати у проповідуванні Павла, який не намагався вразити інших своєю мовою чи мудрістю (2:1—5)
Визнавати перевагу Божої мудрості (2:6—10)
Отримувати дух від Бога; бути духовною людиною (2:11—16)
2. Співпраця з Богом заради росту і єдності збору (3:1—23)
3. Подальші настанови, які сприяють єдності (4:1—21)
В. ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ЧИСТОТИ ЗБОРУ (5:1—6:20)
Г. ПОРАДИ ПРО ШЛЮБ І БЕЗШЛЮБНІСТЬ (7:1—40)
1. Поради одруженим і неодруженим (7:1—24)
Виконувати подружній обов’язок, але при цьому зважати на потреби партнера (7:1—7)
Тим, хто розпалюється пристрастю, краще одружуватися, ніж залишатися неодруженими (7:8, 9)
Нехай одружені християни не покидають невіруючих партнерів; можливо, так вони допоможуть своєму партнеру отримати спасіння (7:10—16)
Нехай кожен залишається в такому стані, в якому був покликаний (7:17—24)
2. Неодружені та вдови (7:25—40)
Д. ТУРБОТА ПРО ДУХОВНИЙ ДОБРОБУТ ОДНОВІРЦІВ (8:1—11:1)
1. Про їжу, пожертвувану ідолам (8:1—13)
2. Павло як апостол подає приклад (9:1—27)
3. Застережливі приклади з історії Ізраїля (10:1—22)
4. Користуватися християнською свободою, зважаючи на інших (10:23—11:1)
«Усе дозволено, але не все зміцняє» (10:23, 24)
Зважати на сумління інших (10:25—30)
Усе робити на Божу славу; наслідувати Павла і Христа (10:31—11:1)
Е. ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗОВАНОГО ПОКЛОНІННЯ У ЗБОРІ (11:2—14:40)
Повага до християнського головування; покривання голови (11:2—16)
Повага до Господньої вечері (11:17—34)
Дари духу (12:1—11)
Одне тіло, багато частин (12:12—31а)
Любов — неперевершений шлях (12:31б—13:13)
Дар пророкувати і говорити мовами (14:1—25)
Християнські зібрання мають проходити організовано (14:26—40)
Є. НАДІЯ НА ВОСКРЕСІННЯ ОБОВ’ЯЗКОВО СПОВНИТЬСЯ (15:1—58)
Ж. ЗАКЛЮЧНІ СЛОВА (16:1—24)