Пророкувати. Див. коментар до 1Кр 12:10 і глосарій, «Пророцтво».

Говорить якоюсь мовою. Див. коментар до 1Кр 12:10.

Підбадьорює і потішає. Грецькі слова пара́клесіс (перекладене як «підбадьорює») і парамітı́а (перекладене як «потішає») стосуються підбадьорення, але слово парамітı́а яскравіше передає думку про чуйність та розраду. Споріднене дієслово параміте́омай вживається в Ів 11:19, 31 стосовно юдеїв, які прийшли потішити Марію і Марту після смерті їхнього брата Лазаря. (Див. також 1Фс 5:14, де те саме дієслово перекладене як «втішати».)

Перекладає. Або «тлумачить». Вжите тут грецьке слово означає «перекладати з однієї мови на іншу» (Дії 9:36; 1Кр 12:30; 14:13, 27). Однак це слово також може означати «прояснювати значення; детально пояснювати». (Див. коментарі до Лк 24:27; 1Кр 12:10.)

Об’явленням. Див. коментар до Рм 16:25.

Неживі предмети. Тут ідеться про музичні інструменти.

Сурма. Згідно з Мойсеєвим законом, священики в Ізраїлі мали сурмити, коли потрібно було повідомити про щось важливе (Чс 10:2—10). Наприклад, коли треба було іти в бій, сурмою давали бойовий клич (Чс 10:9). Якщо звук сурми був невиразним, воїни не знали, що робити. Подібно і в зборі нечіткі вказівки чи незрозуміла інформація можуть призвести до замішання, безладу і знеохочення.

Перекладати. Або «тлумачити». (Див. коментар до 1Кр 14:5.)

Розумом. Або «розумінням». У цьому вірші грецьке слово нус (часто перекладається як «розум») вживається двічі. Воно також вжите в 1Кр 14:14, 19.

На твої слова подяки сказати «амінь». Грецьке слово аме́н є транслітерацією єврейського слова аме́н, що означає «нехай буде так» або «безперечно». Як видно з різних біблійних уривків, в кінці спільної молитви присутні казали «амінь» (1Хр 16:36; Не 5:13; 8:6). Зі слів Павла зрозуміло, що християни, очевидно, теж так робили і разом казали «амінь» в кінці молитви. Але Павло не зазначив, чи «амінь» промовляли вголос, чи подумки. (Див. глосарій, «Амінь», і коментар до Рм 1:25.)

П’ять зрозумілих слів. Або «п’ять слів своїм розумом». Вжите тут грецьке слово нус («розум») стосується здатності думати і розуміти. З натхнених слів Павла видно, що дар розмовляти мовами менш важливий за інші дари, адже він написав, що ліпше скаже п’ять слів, зрозумілих для нього та слухачів, ніж десять тисяч слів незрозумілою мовою (1Кр 14:11, 13—18).

Навчити й інших. Або «навчити інших усно». Грецьке дієслово катехе́о буквально означає «звучати вниз» і може передавати думку про усне навчання. (Див. коментар до Дії 18:25.)

Не як у дітей. З одного боку, Павло заохочує коринфян не бути як діти, тобто не бути недорослими чи незрілими, коли йдеться про розуміння духовних істин. З іншого боку, він заохочує їх бути «малими дітьми», тобто недосвідченими і невинними, «щодо зла».

У Законі написано. Цитата, яка йде далі, взята з Іс 28:11, 12, тож слово «Закон» вжито тут в широкому значенні і стосується всіх Єврейських Писань. (Див. коментарі до Ів 10:34; Рм 2:12.)

Каже Єгова. Павло цитує з Іс 28:11, 12, кажучи, що Бог говоритиме до народу «язиками... чужинців», але народ не захоче слухати. Хоча в пророцтві Ісаї сказано, що «він [Бог] говоритиме», Павло подає цю цитату від першої особи: «Я говоритиму». Щоб показати, кому належать процитовані слова, Павло додає вислів, який вживається сотні разів у Септуагінті і з єврейської перекладається як «говорить Єгова», «каже Єгова», «так говорить Єгова» і «промовляє Єгова». Ось кілька прикладів: Іс 1:11; 22:25; 28:16; 30:1; 31:9; 33:10; 43:10; 48:17; 49:18 (цитується в Рм 14:11); 52:4, 5; Ам 1:5; Мих 2:3; На 1:12; Мл 1:2. Тож як видно з додатку В, приклади вживання цього вислову у Єврейських Писаннях вказують на те, що в цьому вірші спочатку вживалося Боже ім’я, але потім воно було замінене титулом «Господь». (Див. додаток В3, вступ і 1Кр 14:21.)

Пророцтво. Див. коментар до 1Кр 12:10.

Ввійде якась проста або невіруюча людина. Окрім «віруючих», тобто тих, хто прийняв Христа і охрестився (Дії 8:13; 16:31—34; 18:8), «невіруючі» теж могли приходити на християнські зібрання (1Кр 14:22). «Невіруюча» людина (грецькою а́пістос) і «проста» людина (грецькою ідіо́тес), які відвідували ці зібрання, безумовно, вже вивчали Боже Слово, але мали різний обсяг знань, і кожен своєю мірою застосовував ці знання. Але всі вони отримували користь, коли чули правду, адже вона докоряла їм, тобто виявляла таємниці їхнього серця (1Кр 14:23—25; 2Кр 6:14).

Псалми. Вжите тут грецьке слово псалмо́с стосується релігійної пісні або музичного твору, і його можна перекласти як «пісня хвали».

Перекладає. Або «тлумачить». (Див. коментар до 1Кр 14:5.)

Перекладача. Або «того, хто тлумачить». (Див. коментар до 1Кр 14:5.)

Богом не безладу, а миру. Тут Павло протиставляє безлад і мир. Він називає Єгову «Богом миру» у Флп 4:9, 1Фс 5:23 і Єв 13:20, а також «Богом, який дає мир» у Рм 15:33 і 16:20. Мир від Бога — це основа порядку та єдності у християнському зборі. Павло не має на увазі, що порядок сам по собі приносить мир. Натомість, якщо коринфяни будуть поклонятися Богові організовано, тоді на їхніх зібраннях буде мирна атмосфера і ці зібрання будуть для всіх джерелом зміцнення й підбадьорення (1Кр 14:26—32). Зібрання для поклоніння, на яких все добре організовано, віддзеркалюють риси та особистість Бога миру, і цим приносять йому честь.

Нехай жінки мовчать у зборі. У попередніх віршах Павло дав вказівку мовчати тим, хто говорить мовами, якщо немає перекладача, і тим, хто пророкує, якщо в той час хтось інший отримує об’явлення. А в цьому вірші вказівка мовчати стосується жінок, які під час зібрань говорили тоді, коли це було недоречно (1Кр 14:28, 30, 34). Можливо, деякі жінки перебивали чоловіків, які брали провід у навчанні, або підривали їхній авторитет. Павло радив жінкам, у яких виникали питання чи сумніви: «Нехай розпитують своїх чоловіків удома», а не порушують порядок на зібранні (1Кр 14:35). До того ж цими словами Павло під натхненням наголошує на біблійному принципі, згідно з яким саме чоловікам Бог доручає нагляд серед свого народу (1Тм 2:12). Апостол однозначно дуже цінував жінок, разом з якими служив і проповідував добру новину (Рм 16:1, 2; Флп 4:2, 3). Його натхнена порада не забороняла жінкам брати участь у зібраннях (1Кр 11:5; Єв 10:23—25).

Хіба від вас вийшло Боже слово? Цим риторичним запитанням Павло нагадує коринфянам, що їхній збір утворився не першим і «Боже слово» звіщалося не лише їм. Вони були частиною великої групи віруючих. Замість того щоб впроваджувати щось нове у зборі, їм потрібно було дотримуватися вказівок апостолів і таким чином сприяти порядку, єдності та духовному росту.

Обдарований духом. Усі християни можуть просити про святий дух і отримати його керівництво та допомогу (Лк 11:13). Крім того, Бог помазує святим духом християн, які мають небесне покликання (2Кр 1:21, 22). Але ці слова стосуються лише тих, хто отримав особливий, надприродний, дар святого духу. Цей вислів є перекладом грецького слова пнеуматіко́с, основне значення якого «той, що стосується духу; духовний». В 1Кр 14:1 він перекладений як «духовні дари». Тут, в 1Кр 14:37, наприкінці обговорення про надприродні дари Павло згадує про дві групи християн — про тих, хто пророкує, і про «обдарованих духом». Тож зрозуміло, що в цьому вірші, кажучи «обдарований духом», він має на увазі надприродні дари святого духу, про які згадується у вірші 1.

Організовано. Або «за встановленим порядком». Букв. «згідно з порядком». Тут Павло заохочує християн проводити зібрання для поклоніння організовано (1Кр 14:26—33). Вжите тут грецьке слово також використовується в Лк 1:8, де йдеться про те, що служіння в храмі відбувалось організовано. У Септуагінті це слово вживається в Чс 1:52, щоб описати добре організований ізраїльський табір.