Євреїв 8:1—13
8 Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засı́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,
2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на.
3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном.
5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“
6 А тепер оде́ржав Він краще служı́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
8 Бо їм докоряючи, каже:„Ото дні надхо́дять, говорить Господь,коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом
Я складу́ Заповіта Ново́го,
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхнімидня, коли взяв їх за руку,
щоб вивести їх із землі єгипетської.А що вони не залишилися в Моїм заповіті,
то й Я їх покинув, говорить Господь!
10 Оце Заповіт, що його Я складу́по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь:
Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́,і на їхніх серцях напишу́ їх,і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“
11 І кожен не буде навчати свого ближнього,і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“!
Усі бо вони будуть знати Меневід мало́го та аж до великого з них!
12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд,і їхніх гріхів не згадаю Я більш“!
13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт“, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старı́є, те близьке́ до зотління.
