Єзекіїля 1:1—28
1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п’ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них* над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі видı́ння.
2 П’ятого дня місяця, — це п’ятий рік поло́ну* царя Єгояки́ма, —
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля,* сина Бузı́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.
4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пı́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.
6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилı́.
7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.
8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.
9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.
10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.
11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були роздı́лені вгорı́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.
13 А подоба тих істо́т була на вид вугı́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.
14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолı́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ходı́ своїй.
18 А їхні обı́ддя були високі та страшнı́; і їхнє обı́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.
22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду,* ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.
23 А під цим небозво́дом* були їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
25 І розлягався голос з-над небозво́ду,* що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.
26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфı́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.
28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.
