Єзекіїля 11:1—25
11 І підійняв мене Дух, і привів мене до схı́дньої брами Господнього дому, що обе́рнена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п’ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Венаїного, князı́в народу.
2 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
3 що говорять: „Не скоро будувати доми́. Воно* — казан, а ми — м’ясо“.
4 Тому́ пророкуй на них, пророкуй, сину лю́дський!“
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: „Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх.
6 Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами.
7 Тому так говорить Госпо́дь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м’ясо, а воно* — той каза́н. Та Я ви́проваджу вас із нього!
8 Ви боїте́ся меча — і меча наведу́ Я на вас, говорить Господь Бог.
9 І ви́проваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю́ між вами при́суди!
10 Від меча ви попа́даєте; на границі Ізраїля розсуджу́ вас, і ви пізнаєте, що Я — то Господь!
11 Воно* не буде вам казано́м, і ви не станете в ньому м’ясом. При границі Ізраїля розсуджу́ вас!
12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постано́в Моїх не виконували, але виконували за постано́вами тих наро́дів, що навколо вас“.
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“
Останок збереже́ться
14 І було мені слово Господнє таке:
15 „Сину лю́дський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили ме́шканці Єрусалиму: Віддалı́ться від Господа, нам даний цей край на володı́ння,
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддали́в їх поміж народи, і хоч розпоро́шив їх по края́х, проте буду для них хоч малою святинею в тих края́х, куди вони ввійшли.
17 Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю.
18 І вони ввı́йдуть туди, і викинуть з неї усі мерзо́ти її та всі гидо́ти її.
19 І дам їм одне серце, і ново́го духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса,
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидо́тами своїми та мерзо́тами своїми, то поверну́ їхню дорогу* на їхню голову, говорить Господь Бог“.
Слава Господня покинула Єрусалим
22 І попідійма́ли Херувими кри́ла свої, а коле́са при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
23 І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.
Видіння про скорий поло́н
24 І дух піднı́с мене, і ввів мене в Халдею до полоня́н* у видінні, Духом Божим. І підійняло́ся від мене те видı́ння, яке я бачив.
25 І я говорив до полоня́н* усі Господні слова, які Він наказав був мені.
