Єзекіїля 32:1—32
32 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було́ мені слово Господнє таке:
2 „Сину лю́дський,здійми пісню жало́бную на фараона, єгипетського царя,
та й скажеш йому: Левчуко́ві з наро́дів подібний ти був,а тепер ти мов мо́рська потво́ра*, —
випри́скуєш воду по ріках своїх,і скаламу́чуєш воду ногами своїми,
боло́тиш ти їхні річки́!
3 Отак Господь Бог промовляє:Але сітку Свою розтягну́ Я на тебе
через збори числе́нних наро́дів, —і тебе Своїм не́водом ви́тягну!
4 І викину зра́зу на землю тебе,і кину тебе Я на поле широке,
і над тобою спочи́не всяке птаство небесне,і тобою наси́чу звіри́ну всієї землі.
5 І дам твоє м’ясо на го́ри,а трупом твоїм Я долини напо́вню.
6 І землю, де пли́ваєш ти, аж до гір напою́ її кров’ю твоєю,тобою напо́вняться рı́чища.
7 А коли Я тебе погашу́, то небо закрию,а зо́рі його позате́мнюю,
сонце — хмарою вкрию його,а місяць не буде світити свого світла.
8 Всі світи́ла, що світять на небі, —позате́мнюю їх над тобою,
і дам темно́ту понад краєм твоїм,говорить Господь Бог!
9 І занепоко́ю Я серце числе́нних наро́дів,коли вість рознесу́ про руїну твою між наро́дами аж до країв,
яких ти не знав.
10 І остовпı́ють числе́нні наро́ди з-за тебе,а їхні царі затремтя́ть через тебе в страху́,
як буду маха́ти мечем Своїм Я перед їхнім обличчям,і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою
в дні упадку твого́.
11 Бо так Господь Бог промовляє:Меч царя вавилонського при́йде на тебе!
12 Мечами хоробрих Я порозкида́ю твоє многолю́дство.Усі вони — наси́льники наро́дів,
і гордість Єгипту понищать вони,і все многолю́дство його буде ви́гублене.
13 І ви́гублю ввесь його скот при во́дах великих,і не буде вже їх каламу́тити лю́дська нога,
і копи́то скотини не буде вже їх каламу́тити.
14 Тоді їхні води очи́щу,а їхні річки́ попрова́джу, неначе оливу,
говорить Господь Бог.
15 Коли оберну́ Я єгипетський край на спусто́шення,і край опусто́шений буде від усього, що в нім,
коли Я поб’ю́ всіх тих, що заме́шкують в ньому,то пізнають вони, що Я — то Госпо́дь!
16 Оце пісня жало́бна, і будуть жало́бно співати її,до́чки наро́дів будуть співати жало́бно її,
про Єгипет та про все многолю́дство його будуть жало́бно співати її,говорить Господь Бог“.
Жало́бна пісня про єгипетський наро́д
17 І сталося за дванадцятого року, п’ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
18 „Сину лю́дський, —жало́бно заголоси про многолю́дство Єгипту, і скинь його,
його та дочок поту́жних наро́дівдо підзе́много кра́ю із тими,
хто сходить в могилу!
19 Від ко́го ти став приємнı́ший?Зійди й поклади́сь з необрı́занцями!
20 Попа́дють серед пробитих мечем, —меч даний на те,
із ним ляжуть його всі народи.
21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих
з-посе́ред шео́лу із помічника́ми:
Посхо́дили, полягали ці необрı́занці,побиті мечем:
22 Там Ашшур і всі збори його,навколо нього — гро́би його,
всі побиті вони, від меча всі попа́дали,
23 що були його гро́би найглибше в могилі,і був його полк біля гро́бу його, —
всі побиті вони, від меча всі попа́дали,що ши́рили жах по кра́ю живих.
24 Там Елам та ввесь на́товп йогоколо гро́бу його, —
всі побиті вони, від меча всі попа́дали,що зійшли необрı́занцями до підзе́много кра́ю,
що ши́рили жах свій по кра́ю живих,і поне́сли ганьбу свою з тими, хто схо́дить в могилу.
25 Дали́ йому ложе посеред побитих зо всім многолю́дством його,гро́би його коло нього,
всі вони необрı́занці, побиті мечем,бо ши́рили жах свій по кра́ю живих
і поне́сли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу,посеред побитих покла́дений він.
26 Там Мешех, Тувал та все многолю́дство його,гро́би його коло нього,
всі вони необрı́занці, побиті мечем,бо ши́рили жах свій по краю живих.
27 І не бу́дуть лежати із ли́царями,що попа́дали із необрı́занців,
що зійшли до шео́лу з військо́вим знаря́ддям своїм,і поклали свої мечі під свої го́лови,
і їхня провина — на їхніх костя́х,бо жах перед ли́царями був у краї живих,
28 а ти розпоро́шений між необрı́занцями,і поляжеш із тими, хто побитий мечем.
29 Там Едо́м, і царі його, і князі всі його́,що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, —
вони ляжуть з необрı́занцямита з тими, хто сходить в могилу
30 Там півнı́чні князı́, всі вони й всі сидо́няни,що посхо́дили ра́зом з побитими,
хоч був жах від їхньої, мı́ці, були посоро́млені,і полягали вони, необрı́занці, з побитими мечем,
і свою га́ньбу поне́сли із тими, хто сходить в могилу.
31 Фараон їх побачить,і потı́шиться всім многолю́дством своїм,
мечем побитий фараон та все його вı́йсько,говорить Господь Бог!
32 Бо поши́рю Я жах Свій на землю живих,і буде покла́дений серед необрı́занців
з побитими мечем фараон та усе многолю́дство його,говорить Господь Бог“!
Примітки
^ Євр. Kattannim — це: крокодил.
