Єзекіїля 46:1—24

46  Так говорить Господь Бог: Брама вну́трішнього подвı́р’я, що зве́рнена на схід, буде за́мкнена шість день праці, а субо́тнього дня буде відчи́нена, і в день новомı́сяччя буде відчи́нена.  І ввı́йде князь ходом сіне́й брами ззо́вні, і стане при одвı́рку брами, а священики приготу́ють його цілопа́лення та його мирну жертву, і він покло́ниться на порозі брами. А брама не буде за́мкнена аж до вечора.  І буде вклоня́тися наро́д кра́ю при вході цієї брами в суботи та в новомı́сяччя перед Господнім лице́м.  А те цілопа́лення, що князь принесе́ Господе́ві субо́тнього дня, це шість безва́дних овець та безва́дний баран.  А жертва мучна́ — ефа́ на барана́, а на овець жертва хлı́бна, — скільки дасть рука ного, а оливи — гін на ефу́.  А в день новомı́сяччя — молодий бик з великої худо́би, безва́дний, і ше́стеро овець та баран будуть безва́дні.  І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлı́бну жертву, а на овець — як сягне́ рука його, а оливи — гін на ефу́.  А коли прихо́дитиме князь, то він увı́йде ходом сіне́й брами, і тим же ходом своїм ви́йде.  А коли наро́д краю буде прихо́дити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом півнı́чної брами, щоб поклонитися, ви́йде ходом брами півде́нної, а хто входить ходом брами півде́нної, ви́йде ходом брами півнı́чної, — не ве́рнеться ходом тієї брами, яким увійшов, але́ ви́йде протиле́глою йому́. 10  А князь буде серед них: при вході їх ввı́йде, і при ви́ході їх ви́йде. 11  А в свята та в урочи́сті дні буде хлı́бна жертва, — ефа́ на бика й ефа́ на барана́, а на вівці — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу́. 12  А коли князь приготу́є добровı́льного дара, цілопа́лення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопа́лення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і ви́йде, і замкну́ть браму по його ви́ході. 13  А вівцю́ однорічну, безва́дну, пригото́виш на цілопа́лення кожен день для Господа, щора́нку пригото́виш його. 14  А жертву хлı́бну пригото́виш до нього щора́нку, шосту частину ефи, а оливи — третину гіна, щоб покропи́ти пшеничну муку, — це хлı́бна жертва для Господа, постанови вічні наза́вжди. 15  І приготують вівцю й жертву хлı́бну та оливу щора́нку на стале цілопа́лення. 16  Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому́ зо своїх синів да́ра зо спа́дку свого́, це буде належати його синам, як їхнє володı́ння в спа́дщині. 17  А коли він дасть да́ра з свого спа́дку одно́му з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й ве́рнеться кня́зеві, бо це його спа́док, тільки синам його він нале́жатиме. 18  А князь не вı́зьме зо спа́дку наро́ду, витискаючи їх з їхнього володіння, — із свого володіння дасть своїм сина́м спа́док, щоб ніхто з наро́ду Мого не розпоро́шився зо свого володіння. Місце, де ва́рять жертву 19  І впрова́див мене входом, що при боці брами, до свяще́нних кімна́т для священиків, що звернені на пı́вніч; і ось там є місце на їхньому за́дньому боці на за́хід. 20  І сказав він мені: Оце місце, де священики бу́дуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти́ жертву хлı́бну, щоб не вино́сити до зо́внішнього подвı́р’я, і не посвятити народа. 21  І він вивів мене до зо́внішнього подвı́р’я, і провів мене по чотирьо́х ро́гах подвір’я, — і ось ще подвір’я на кожному розі подвір’я. 22  На чотирьо́х ро́гах подвір’я були малі подвір’я, — сорок ліктів завдовж і тридцять завши́р, міра одна для них чотирьо́х, простоку́тні. 23  І був ряд каміння навко́ло них, навколо них чотирьо́х, і поро́блені ку́хні під горожею навколо. 24  І сказав він мені: Оце дім кухарı́в, що там ва́рять слуги храму жертву наро́дові.

Примітки