Єзекіїля 7:1—27
7 І було́ мені слово Господнє таке:
2 „А ти, сину лю́дський, послухай:Отак Господь Бог промовляє
до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць,надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!
3 На те́бе тепер цей кінець,і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів,
і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами,*і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.
4 І око Моє над тобою не зми́лується,і милосе́рдя не бу́ду Я мати,
бо доро́ги твої Я на тебе складу́,а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть,
і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“
5 Отак Господь Бог промовляє:„Ось прихо́дить біда на біду́!
6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, —він збуди́вся на тебе,
прихо́дить ось він!
7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю,приходить цей час, близьки́й той день за́колоту,
нема на гора́х крику радости.
8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе,і Свій гнів докінчу́ проти те́бе,
і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами,і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!
9 І око Моє над тобою не зми́лується,і милосе́рдя не бу́ду Я мати,
бо доро́ги твої Я на тебе складу́,а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, —
і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!
10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить,виро́стає кий, розцвітає пиха,
11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності!Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої,
ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.
12 Надходить той час, наближа́ється день.Хто купує, нехай не радіє,
а хто продає, хай не буде в жало́бі, —бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!
13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць,хоча б залиши́вся при житті між живими,
бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмı́ниться,і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.
14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, —та не пı́де ніхто на війну́,
бо на все многолю́ддя його Моя лютість!
15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі,хто на полі — помре від меча,
а хто в місті — зжере́ того голод та мор.
16 І врято́вані з них повтікають,і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, —
всі бу́дуть стогна́ти,кожен за гріх свій.
17 Усі ру́ки осла́бнуть,затремтя́ть, як вода, всі колı́на,
18 і вере́тами попідперı́зуються,і покри́є їх страх,
і на кожнім лиці буде сором,а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.
19 Вони повикида́ють на вулицю срı́бло своє,і за ніщо́ їхнє золото стане, —
їхнє срı́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їху день гніву Господнього,
ним не наси́тять своєї душій свого ну́тра вони не напо́внять,
бо їхня провина була перешкодою!
20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́,у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх,
тому їм оберну́ Я її на нечистість, —
21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок,а нечестивим землі — на здобич.
22 І обличчя Своє відверну́ Я від них,і вони побезче́стять Мій скарб,
і ввı́йдуть до нього наси́льникита й побезче́стять його́.
23 Зроби ланцюга́,бо земля перепо́внилась правом крива́вим,
а місто наси́льством напо́внилось.
24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, —і пося́дуть вони доми їхні,
і гордість вельмо́жних спиню́, —і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю —та не буде його.
26 При́йде біда до біди,й буде звістка до звістки,
і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка,та згине Зако́н у священиків
і рада — у ста́рших.
27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь,а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть.
За доро́гами їхніми їм учиню́,і судитиму їх — їхніми суда́ми,
і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“
Примітки
^ Дорога — спосіб провадження життя, поступовання.
