Єзекіїля 8:1—18
8 І сталося за шостого року, шостого місяця, п’ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старшı́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.
2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видı́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пı́вніч, де місце перебува́ння ı́дола, що викли́кує заздрість.
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!
Гидоти Ізраїля
5 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пı́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пı́вніч, аж ось з пı́вночі, від брами же́ртівника, був той ı́дол за́здрости при вході.
6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.
7 І привів мене до входу подвı́р’я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!
8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід!
9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м.
11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла.
12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старшı́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.
13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“.
14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пı́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза*.
15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“
16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подвı́р’я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п’яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця.
17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.*
18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“
