Єремії 11:1—23
11 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го,і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів:Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня,коли їх виво́див із кра́ю єгипетського,
із залізного го́рна, говорячи:Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, —
і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту,якою Я вашим батька́м присяга́в
дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні!А я відповів та сказав: Амı́нь, Господи!
6 І промовив до мене Госпо́дь:Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х
та на вулицях Єрусалиму, говорячи:Слухайтесь слів заповіту цього́,
і вико́нуйте їх!
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́мтого дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського,
і до сьогодні Я пильно засвı́дчую, кажучи:Слу́хайтеся Мого голосу!
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха,і кожен ходив за упе́ртістю злı́сного серця свого.
І Я спровадив на них усі слова заповіту цього,що Я наказав був робити,
вони ж не робили.
9 І промовив до мене Господь:Зна́йдений бунт між юдеями
та між мешка́нцями Єрусалиму!
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькı́в,що слухатися Моїх слів не хотіли,
і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити.
Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта,
якого Я склав з їхніми батька́ми.
11 Тому так промовляє Госпо́дь:Ось Я лихо на них наведу́,
що вийти із нього не змо́жуть,і кли́кати бу́дуть до Мене,
але не почую Я їх!
12 І пı́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці,і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони,
але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо,і за числом вулиць Єрусалиму
наста́влено же́ртівників для Моло́ха,же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.
14 А ти не молися за цього наро́да,і блага́ння й молитви за них не здійма́й,
бо Я не почую за ча́су того́,коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри?Чи то́всті куски́ і м’ясо посвя́тне
відве́рнуть від тебе нещастя твоє?Тоді б ти радів!
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, —так кликнув Господь твоє йме́ння.
Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї,і галу́зки її полама́ються!
17 А Господь Саваот, що тебе посадив,говорив був на тебе лихе
за зло дому Ізраїля та дому Юди,що робили собі, щоб гніви́ти Мене,
щоб кади́ти Ваа́лові.
Анато́тяни хочуть убити Єремію
18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав,і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.
19 А я був, мов лагı́дна вівця́,що прова́дять її на зако́лення,
і не знав, що на мене вони вимишля́ли затı́ї:„Пони́щмо це дерево з пло́дом його,
і з кра́ю живих його ви́тнім,і йме́ння його не згадається більше!“
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий,що досліджуєш ни́рки* та серце, —
хай над ними побачу я по́мсту Твою,бо справу свою я довı́рив Тобі!
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту,що пошу́кують душу твою та говорять:
„Не пророкуй Ім’я́м Господа,щоб не померти тобі від рук наших!“
22 Тому так промовляє Господь Савао́т:Ось Я навіщу́ їх:
від меча юнаки́ повмирають,а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!
23 І оста́нку не буде по них,бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту
у році навı́щення їх!
Примітки
^ У біблійній мові нирки та серце — розумовий центр.
