Єремії 2:1—37
2 І було мені слово Господнє, гово́рячи:
2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи:Так говорить Госпо́дь:
Я згадав тобі ласку юна́цтва твого,ту любов, коли ти нарече́на була
та за Мною ходила в пустині,в землі незасı́яній.
3 Ізраїль — то святість для Господа,поча́ток врожа́ю Його.
Всі, що їли його, завини́ли,— зло при́йде на них, говорить Господь.
4 Послухайте слова Господнього, доме Яковівта всі ро́ди дому Ізраїля!
5 Так говорить Госпо́дь:яку кривду знайшли батьки ваші в Мені,
що вони віддали́лись від Меней пішли за марно́тою,
і стали марни́ми?
6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь,що нас ви́вів із кра́ю єгипетського,
що прова́див Він нас по пустині,по землі степовı́й, повній ям,
по кра́ю сухому та те́мному,по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив,
і що там не осı́лась люди́на?
7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю,щоб їсти плоди́ його й до́бра його.
І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою,і зробили гидотою спа́дщину Мою.
8 Священики не повіли́: де Господь?А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли,
і па́стирі повідпада́ли від Мене,а пророки Ваа́лом пророкува́ли,
та за тими пішли, хто вам не допомо́же,
9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, —і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!
10 Бо перейдı́ть острови́ хітте́ян, і побачте,і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте,
чи було там таке, як оце?
11 Чи змінив люд богı́в, хоч не Бо́г вони?А наро́д Мій змінив свою славу
на те, що не помагає!
12 Здивуйтеся цим, небеса́,і затремтіть, і злякайтесь над міру,
говорить Господь!
13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив:поки́нули Мене, джерело живої води,
щоб собі подовба́ти водозбо́ри,водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.
14 Чи Ізраїль Мій раб?Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма?
Чому ж здо́биччю він?
15 На нього ревуть левчуки́,видають голос свій,
і його Край оберну́ли в пустиню,спалили міста́ його,
так що немає мешка́нця.
16 Також сини Мемфіса й Тахпенесана че́репі па́слися в те́бе.
17 Чи ж зробило тобі це не те,що покинув ти Господа, Бога свого́,
що прова́див тебе по дорозі?
18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет?Щоб пити воду з Шіхо́ру?*
І що тобі до дороги в Ашшу́р?*Щоб пити воду з Ріки́?*
19 Хай карає тебе твоє зло,і відсту́пства твої хай карта́ють тебе,
і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це,що кинув ти Господа, Бога свого,
і стра́ху Мого́ над тобою нема,говорить Господь, Бог Саваот.
20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє,пірвала свої поворо́зки
й сказала: Не бу́ду служити!
Бо на кожному взгı́р’ї високому,
і під кожним зеленим деревомти кла́лась блудни́цею.
21 А Я ж посадив був тебе виноградом добı́рним,уве́сь він — насіння правди́ве!
І я́к ти змінилась Меніна ви́родка винограду чужого?
22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом,і ми́ла багато собі зажила́ б,
проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм,говорить Господь Бог!
23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою,за Ваалами* я не ходила?“
Подивись на дорогу свою, у долині,чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко,
що кру́тиш дороги свої!
24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла,що вітер втягає в жада́нні своєї душі, —
хто заве́рне її в час її похотли́вости?Усі, хто шукає її, не пому́чаться, —
зна́йдуть її в її місяці!
25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою,і від пра́гнення горло своє.
А ти кажеш: „Пропало, вже ні,бо я покохала чужих — і за ними піду́“.
26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений,так себе осоро́мив Ізра́їлів дім,
вони та царі їхні, їхні зве́рхники,й їхні священики, й їхні пророки,
27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“,а до каменя: „Ти мене породив“.
Бо до Мене вони повернулись плечи́ма,* а не обличчям,а за час свого лиха говорять:
„Устань та спаси нас!“
28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі?Хай устануть вони,
якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха,бож в тебе богı́в, скільки міст твоїх, Юдо!
29 Чого вам зо Мною змага́тися?Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.
30 Нада́рмо Я бив синів ваших, —науки вони не взяли́,
а ваших пророків ваш меч поз’їда́в,немов лев той вини́щувач!
31 О ви, поколı́ння, —почуйте* це слово Господнє:
Чи пустинею був для Ізра́їля Я?Чи може землею великої те́мряви?
Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, —вже не прийдемо до Тебе?“
32 Чи панна забуде оздо́бу свою,нарече́на — про стрı́чки свої?
А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!
33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння!Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,
34 і навіть на по́лах одежі твоєїзнахо́диться кров душ убогих невинних,
яких не зловила на вчинку гаря́чому,але понад усім тим
35 ти кажеш: „Невинна я, —Його гнів відверну́вся від мене направду“.
Ось Я буду змага́тись з тобою за те,що ти кажеш: „Я не прогрішила“!
36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́?Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом,
як ти посоро́млена від Асирı́ї!
37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові,бо повідкида́в Господь тих, на кого ти надı́ялася,
і не будеш ти мати в них у́спіху“.
Примітки
^ Шіхор — Ніл, Ашшур — Асирія, Ріка — Ефрат.
^ Шіхор — Ніл, Ашшур — Асирія, Ріка — Ефрат.
^ Шіхор — Ніл, Ашшур — Асирія, Ріка — Ефрат.
^ Гра слів: Hab Bealim: (1) за Ваалами, (2) за чоловіками.
^ Цебто, — повтікали від Мене, повідпадали.
^ В ориґіналі reu — побачте; уживання чуття зору й слуху один замість одного часте в пророків. Пор. Йов 26:14; Іс. 2:1.
