Єремії 39:1—18

39  Дев’ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, та все його вı́йсько до Єрусалиму та й облягли́ його.  Одина́дцятого року Седекії, місяця четвертого, дев’ятого дня місяця, був пробитий про́лім до міста.  І поприхо́дили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середу́щій брамі: Нерґал-Сар’ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, ста́рший е́внух, Нерґал-Сар’ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.  І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки́, то вони повтікали, і повихо́дили вночі з міста дорогою царсько́го садка́, брамою між обома́ му́рами, і вийшли дорогою в степ.  І погналося халдейське вı́йсько за ними, і догнали Седекію в єрихо́нських степа́х. І взяли́ вони його, і завели його до Навуходоно́сора, царя вавилонського, до Рівли, в краю́ Хамат, і той засудив його.  І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на оча́х його; і всіх шляхе́тних Юдиних порізав вавилонський цар.  А очі Седекії він ви́брав, і скував його мідяни́ми кайда́нами, щоб відве́сти його до Вавилону.  А дім царя та дому наро́ду халдеї попалили огнем, і порозбивали му́ри Єрусалиму.  А решту наро́ду, позосталих у місті, та перебı́жців, що поперехо́дили до нього, і решту народу, що позоста́лися, вигнав Невузар’адан, начальник царсько́ї сторо́жі, до Вавилону. 10  А з бідноти́ народу, що не мали нічого, Невузар’адан, начальник царсько́ї сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля́. Єремія спасений 11  І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царсько́ї сторожі, говорячи: 12  „Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки я́к він скаже тобі, та́к з ним зроби!“ 13  І послав Невузар’адан, начальник царсько́ї сторожі, і Невушазбан, старший е́внух, і Нерґал-Сар’ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя, 14  і послали вони, і взяли́ Єремію з подвір’я в’язни́ці, і дали́ його до Ґедалı́ї, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб ви́вести його до дому. І осівся він серед наро́ду. 15  А до Єремії було Господнє слово, коли він був затри́маний в подвір’ї в’язни́ці, таке: 16  „Іди, і скажеш до му́рина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наво́джу Свої слова́ на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть дı́ятися перед тобою цього дня. 17  Але тебе врятую цього дня, — говорить Господь, — і ти не бу́деш вı́дданий в руку цих людей, яких ти боїшся. 18  Бо конче врятую тебе, і від меча не впаде́ш ти, і буде тобі душа твоя за здо́бич, бо ти надı́явся на Мене, говорить Господь“.

Примітки