Єремії 5:1—31
5 Помандруйте по вулицях Єрусалиму,і розгля́ньтеся та розпізна́йте,
і на майда́нах його пошукайте:чи не зна́йдете там люди́ни,
чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, —то Я їм проба́чу!
2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“,то справді клянуться неправдою.
3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи?Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть,
понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони,обличчя свої поробили від скелі твердı́шими,
відмо́вилися наверну́тись!
4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, —вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.
5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, —бо знають доро́гу Господню вони,
право Бога свого, —та й вони усі ра́зом зламали ярмо́,
а шле́ї пірва́ли!
6 Тому лев лісови́й їх поб’є,погубить їх вовк степови́й,
панте́ра чига́є на їхні міста́:кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде,
бо помно́жились їхні гріхи́,їхні відсту́пства числе́нними стали!
7 Хіба через це Я проба́чу тобі:твої діти Мене полишили,
і присяга́ються тим, хто не Бог.Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать
і на́товпом ходять до дому блудниці,
8 воло́чаться, мов жеребцı́ відгодо́вані:кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь.І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
10 Зберіться на мури його та й пони́щте,але́ не вчиня́йте кінця́ їм!
Усуньте підпо́ри його,бо вони не для Господа,
11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин,говорить Госпо́дь.
12 Вони відцура́лися Господа та говорили:„Немає Його, й зло не при́йде на нас, —
ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“
13 А пророки поро́бляться вітром,і немає в них слова Господнього, —
отак їм поро́блено буде!
14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т:За те, що гово́рите слово таке́,
ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь,а наро́д цей — то дро́ва,
— і він пожере́ їх!
15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас,о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, —
це сильний наро́д, старода́вній це люд,люд, що мови його ти не знаєш,
і не зрозумієш, що він говори́тиме.
16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.
17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій,поїсть він синів твоїх та дочок твоїх,
худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́,з’їсть твого́ виноградника й фіґу твою́,
понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти надı́єшся.
18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, —не зроблю́ Я із вами кінця́!
19 І буде, як скажуть:За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це?
то ти скажеш до них:Як Мене ви покинули,
і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним,так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!
20 Сповістіть в домі Якова це,та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий,який має очі — й не бачить,
має вуха — й не чує!
22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь,чи тремтіти не будете перед лицем Моїм?
Мене, що пісок покла́в за границю для моря,за вічну межу́, якої воно не пере́йде:
хоч повста́нуть, та не перемо́жуть,і шумı́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!
23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокı́рне,відпа́ли вони та й пішли.
24 І не сказали вони в своїм серці:Біймося ж Господа, нашого Бога,
який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його,стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.
25 Ваші провини оце відхилили,а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.
26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, —чига́ють вони, немов той птахоло́в,
вони сı́тки розста́вили, хапа́ють людей.
27 Як клı́тка, напо́внена пта́хами,так доми́ їхні повні ома́ни, —
тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!
28 Потовстı́ли вони та погла́дшали,переступа́ють також міру злого,
справедливо вони не судили сирı́тського су́ду, —і мають пово́дження! —
і не помагають убогим у їхній справі.
29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь.І хіба над наро́дом, як цей,
не помсти́ться душа Моя?
30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї:
31 пророки віщу́ють неправду,при помочі їхній панують священики,
і наро́д Мій оце так кохає!І що зробите ви, як кінець тому при́йде?
