Івана 21:1—25
21 Після цього з’явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверія́дським. А з’явився отак.
2 Укупі були Си́мон Петро, і Хома́, званий Близню́к, і Натанаїл, із Кани́ Галілейської, і оби́два сини Зеведе́єві, і двоє інших із учнів Його.
3 Говорить їм Си́мон Петро: „Піду риби влови́ти“. Вони кажуть до нього: „І ми піде́мо з тобою“. І пішли вони, і всіли до чо́вна. Та ночі тієї нічого вони не влови́ли.
4 А як ра́нок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то́ був Ісус.
5 Ісус тоді каже до них: „Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?“ — „Ні“, вони відказали.
6 А Він їм сказав: „Закиньте не́вода право́руч від чо́вна, то й зна́йдете!“ Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із-за бе́злічі риби.
7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: „Це ж Госпо́дь!“ А Си́мон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе оде́жину, — бо він був наги́й, — та й кинувся в море.
8 Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихось ліктів з двісті — припливли чо́вником, тягнучи не́вода з рибою.
9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розло́жений жар*, а на нім рибу й хліб.
10 Ісус каже до них: „Принесіть тієї риби, що оце ви влови́ли!“
11 Пішов Си́мон Петро та й на землю ви́тягнув не́вода, повного риби великої, — сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте не́від.
12 Ісус каже до учнів: „Ідіть, снı́дайте!“ А з учнів ніхто не нава́жився спитати Його: „Хто Ти такий?“ Бо знали вони, що Госпо́дь то.
13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.
14 Це вже втретє з’явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскре́с.
Про́щення відсту́пства і нове покли́кання Петра
15 Як вони вже поснı́дали, то Ісус промовляє до Си́мона Петра: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти лю́биш* мене́ бı́льше цих?“ Той каже Йому́: „Так, Го́споди, — вı́даєш Ти, що кохаю* Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ягнята* Мої!“
16 І говорить йому Він удруге: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти любиш Мене?“ Той каже Йому: „Так, Господи, — вı́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси вı́вці Мої!“
17 Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все вı́даєш, Господи, — вı́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої!
18 Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперı́зувався, і ходив, куди́ ти бажав. А коли постарı́єш, — свої руки простя́гнеш, і інший тебе підпере́же, і поведе́, куди не захочеш“.
19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога просла́вить. Сказавши таке, Він говорить йому: „Іди за Мною!“
Апо́стол Іван
20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома́ йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до ло́ня Йому був схилився й спитав: „Хто, Господи, видасть Тебе?“
21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: „Господи, — цей же що?“
22 Промовляє до нього Ісус: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі? Ти йди за Мною!“
23 І це слово розне́слось було́ між брата́ми, що той учень не вмре. Проте́ Ісус не сказав йому, що не вмре, а: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі?“
24 Це той учень, що свı́дчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідо́цтво його!
Друга післямова
25 Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але ду́маю, що коли б написати про все те зокре́ма про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амı́нь.
