Ісаї 1:1—31
1 Видı́ння Іса́ї,* Амо́сового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів.
2 Послухайте ви, небеса́, і ти, зе́мле, почуй,бо гово́рить Госпо́дь:
Синів Собі ви́ховав й ви́кохав Я,а вони зняли́ бунт проти Мене!
3 Віл знає свого власника́,а осел — ясла пана свого, —
а Ізраїль не знає Мене́,не зверта́є уваги наро́д Мій на Ме́не.
4 О люду ти грішний,наро́де тяжко́ї провини,
лиходійське насı́ння,сини-шкідники́, —
ви покинули Господа,ви Святого Ізраїлевого* поне́хтували, —
обернулись наза́д!
5 У що́ будете биті ще,коли неслухня́ними далі ви бу́дете?
Хвора ваша вся голова,і все серце боля́ще.
6 Від підо́шви ноги й аж до голови́нема цı́лого місця на ньому:
рани й ґудзі, та свіжі пора́зи неви́чавлені,і не позав’я́зувані,
і оливою не порозм’я́кшувані.
7 Земля ваша спусто́шена,огнем спа́лені ваші міста́,
поле ваше, — на ваших оча́х поїдають чужи́нці його,—з того всьо́го пустиня, немов з руйнува́ння чужи́нців!
8 І позоста́лась Сіо́нська дочка́,мов курı́нь в винограднику,
мов шатро́ на ночлı́г в огірко́вому полі,як місто обло́жене.
9 Коли б був Господь Савао́тне лишив нам останку мало́го,
ми були б як Содо́м,до Гомо́рри ми стали б подібні.
Не хоче Бог жертви без покая́ння
10 Послухайте сло́ва Господнього,содо́мські князı́,
почуйте Зако́н Бога нашого,наро́де гомо́рський, —
11 на́що Мені многота́ ваших же́ртов?говорить Господь.
Наси́тився Я цілопа́леннями бараніві жиром ситих теля́т,а крови биків та овець і козлів не жада́ю!
12 Як прихо́дите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм,хто жадає того з руки вашої,
щоб топта́ли подвı́р’я Мої?
13 Не прино́сьте ви більше марно́тного да́ру,ваше кадило — оги́да для Мене воно;
новомісяччя та ті суботи і скли́кання зборів, —не можу знести́ Я марно́ти цієї!
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свя́та —ненави́дить душа Моя їх:
вони стали Мені тягаре́м, —Я зму́чений зно́сити їх.
15 Коли ж руки свої простяга́єте,Я мру́жу від вас Свої очі!
Навіть коли ви молитву примно́жуєте, Я не слухаю вас, —ваші руки напо́внені кро́в’ю.
16 Умийтесь, очистьте себе!Відкиньте зло ваших учи́нків із-перед оче́й Моїх,
перестаньте чинити лихе́!
17 Навчіться чинити добро,правосу́ддя жадайте, карайте грабı́жника,
дайте суд сироті, за вдову заступа́йтесь!
18 Прийдіть, і бу́демо правува́тися, — говорить Госпо́дь:
коли ваші гріхи будуть як кармази́н, —стануть білі, мов сніг;
якщо бу́дуть червоні, немов багряни́ця, —то стануть мов вовна вони!
Наверніться до Господа, бо буде суд Його!
19 Як захочете ви та послухаєтесь,то бу́дете до́бра землі спожива́ти.
20 А коли ви відмо́витеся й неслухня́ними бу́дете,— меч пожере́ вас,
бо уста Господні сказали оце!
21 Як стало розпу́сницею вірне місто:було повне воно правосу́ддя,
справедливість у нім пробува́ла,тепер же — розбійники!
22 Срı́бло твоє стало жу́желицею,твоє питво водою розпу́щене.
23 Князı́ твої впе́ртіі дру́зі злодı́ям вони,
хабара́ вони люблять усіта женуться за да́чкою,
не судять вони сироти́,удо́вина справа до них не дохо́дить.
24 Тому́ то говорить Госпо́дь,Господь Савао́т, Си́льний Ізра́їлів:
О, буду Я тı́шитися над Своїми супроти́вниками,і помщу́сь на Своїх ворога́х!
25 І на тебе Я руку Свою оберну́,і твою жу́желицю немов лу́гом* ви́топлю,
і все твоє о́ливо повідкида́ю!
26 І верну́ твоїх су́ддів, як перше було́,і твоїх радників, як напоча́тку.
По цьо́му тебе будуть звати:місто справедливости, місто вірне!
27 Правосу́ддям Сіон буде ви́куплений,а той, хто наве́рнеться в нім, — справедли́вістю.
28 А зни́щення грішників та винуватців відбу́деться ра́зом,і ті, що покинули Го́спода, будуть пони́щені.
29 І бу́дете ви посоро́млені заті дуби́, що їх пожада́ли,і застида́єтеся за садки́, які ви́брали ви.
30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всиха́є йому́,і як сад, що не має води.
31 І ста́неться сильний костри́цею,його ж дı́ло — за ı́скру,
і вони обоє попа́ляться ра́зом, —і не бу́де ніко́го, хто б те погаси́в!
