Ісаї 13:1—22
13 Пророцтво про Вавило́н, що бачив Іса́я, син Амо́сів.
2 Підіймı́те прапора на лисую го́ру,кличте їх голоснı́ш,
помаха́йте рукою,щоб ішли у воро́та!
3 Я звелів був Своїм посвя́ченим,теж покликав лица́рство Своє на Мій гнів,
що зухва́ло радı́ють.
4 Чути га́мір у гора́х,як наро́ду числе́нного,
чути гомін згрома́джених тут царств наро́дів:це перегляда́є Госпо́дь Савао́т бойове́ Своє вı́йсько!
5 Прихо́дять з далекого кра́ю, із кı́нців небе́с,Господь і знаря́ддя гніву Його,
щоб усю землю пони́щити!
6 Голосіть, бо близьки́й день Господній, —він від Всемогу́тнього при́йде, немов зруйнува́ння.
7 Тому́ то ослабнуть всі ру́ки,і кожне серце люди́ни зневı́риться.
8 І вони наляка́ються, болі та муки їх схо́плять,немов породı́лля та, будуть тремтіти.
Остовпı́ють один перед о́дним,полум’я́ні обличчя — то їхні обличчя.
9 Оце день Господній прихо́дить,суво́рий, і лютість, і по́лум’я гніву,
щоб зе́млю зробити спусто́шенням,а грішних її повигу́блювати з неї!
10 Бо зо́рі небесні та їхні сузı́р’яне дадуть свого світла,
сонце затьми́ться при сході своє́му,а місяць не буде вже ся́яти свı́тлом свої́м.
11 „І Я покараю все́світ за зло,а безбожних за їхню провину,
бундю́чність злочинця спиню́,а гордість наси́льників зни́жу!
12 Я зроблю́ люди́ну дорожчою від щирого золота,і смертну люди́ну — від офı́рського золота“.
13 Тому́ небеса́ захитаю,і рухне́ться земля з свого місця
від лю́тости Господа Савао́та,у День, як пала́тиме гнів Його.
14 І буде наро́д, як та са́рна споло́шеначи як отара, якої зібрати немає кому́.
До наро́ду свого кожен зве́рнеться,і кожен до кра́ю свого втікатиме.
15 Кожен зна́йдений буде зако́леним,і кожен узя́тий впаде́ від меча.
16 А їхні діти на їхніх оча́х порозби́вані будуть,їхні доми́ пограбо́вані будуть,
а їхніх жінок побезче́стять!
17 Оце Я збуджу́ на них мı́дян, що срı́бла не лічать,а золото — не чують бажа́ння до нього,—
18 і будуть вбива́ти юнакı́в їхні лу́ки,і над пло́дом утро́би вони милосердя не ма́тимуть,
їхнє око над дı́тьми не ма́тиме милости.
19 І стане тоді Вавило́н, краса царств,пишно́та халде́йської гордости,
таким, як Бог зруйнував був Содо́м та Гомо́рру!
20 Не буде наза́вжди засе́лений він,нізаме́шкалий з роду в рід,
і араб там не стане наме́том,і там пастухи́ не спочи́нуть з своєю ота́рою.
21 Але бу́дуть барло́жити там звı́рі пустині,і будуть доми́ їхні со́вами по́вні,
і там пробува́тимуть стру́сі,і волохаті де́мони там танцюва́тимуть.
22 І зави́ють шака́ли в порожніх хоро́мах його,а гієни в веселих пала́цах!
І близьке́ вже насту́плення ча́су його,і не заба́ряться ці його дні!
