Ісаї 17:1—14
17 Пророцтво про Дамаск.Ось Дама́ск вилуча́ється з міст,і стається, як купа руїн.
2 Поки́нені будуть міста Ароеру,для черı́д вони будуть,
і ті будуть лежати,і не буде кому їх споло́шити.
3 Заникне тверди́ня з Єфрема,і царство з Дамаску, і решта Ара́му —
будуть, як слава синів Ізраїля,говорить Господь Савао́т!
4 І станеться в день той, слава Якова зни́діє, і ви́худне товщ його тіла.
5 І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а раме́но його жне коло́сся; і буде, немов би збирають коло́сся в долині Рефаїм.
6 І на ньо́му зоста́нуться за́лишки з пло́дів, як при оббива́нні оливки: дві-три я́гідки на верховı́тті, чотири-п’ять на галу́зках плı́дної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.
7 Того дня зве́рне люди́на зір до свого́ Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.
8 І не буде зверта́тись люди́на до же́ртівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що́ зробили були її пальці, ні на аше́ри,* ані на стовпи на честь сонця.
9 Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхı́в’я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.
10 Бо забула ти, до́чко Ізраїля, Бога спасı́ння свого, і не пам’ятала про Скелю* сили своєї. Тому́ то са́диш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.
11 Того дня, як садила, ти обгороди́ла його, і про посів свій подба́ла, щоб рано зацвіло́. Але жни́во минулося в день слабости та невиго́йного болю!
12 Біда, рев числе́нних наро́дів, —гурко́чуть, як гу́ркіт морı́в, і галас племе́н, —
вони галасують, як гу́ркіт міцної води.
13 Галасують племе́на, як гу́ркіт міцно́ї води,та Він їм погро́зить, і кожен дале́ко втече,
і буде гнаний, немов та поло́ва на го́рах за вітром,і мов перед вихром перекотипо́ле.
14 Як вечір насуне — то й жах ось,поки ра́нок настане — не буде його.
Це талан наших грабівникı́в,і це доля дери́людів наших!
