Ісаї 18:1—7

18  Горе тобі, дзвінкокри́лий ти кра́ю,що з дру́гого бо́ку річо́к етіо́пських,  що морем послів посилаєшна човнах папı́русових по пове́рхні води! Ідіть, скорохо́дні посли,до наро́ду високого й блискучезбро́йного, до народу страшно́го відда́вна й аж досі,до люду преси́льного, що топче усе, що річки його землю поперетина́ли.  Усі ме́шканці все́світу,що на землі пробува́єте, — дивіться, коли піднесе́ться прапор на гора́х,слухайте, чи не затру́блять у ріг.  Бо Госпо́дь так промовив до мене:Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробува́ння, — як тепло́ те при світлі ясно́му,як та хмара роси в спе́ку жнив!  Бо перед жнива́ми, як скı́нчиться цвіт,недозріле ж усе стане зрілими гро́знами, то Він зріже серпа́ми галу́ззя м’якı́,а галу́зки, що сте́ляться, повідкидає, повідру́бує Він.  Будуть вони позоста́влені ра́зомдля хижого птаха гірсько́го й звіри́ни земно́ї, — і літо над ним проведе́ хижий птах,і вся зе́мна звіри́на над ним перези́мує.  Того ча́су прине́сений буде дару́нок для Господа Саваотавід наро́ду високого й блискучезбро́йного, і від народу страшно́го відда́вна й аж досі,від люду преси́льного, що топче усе, що річки́ його землю поперетина́ли,до місця Йме́ння Господа Саваота па Сіонській горі.

Примітки