Ісаї 21:1—17

21  Пророцтво про пустиню надмо́рську.Як но́сяться бурі на пı́вдні, так ворог іде із пустині, із кра́ю страшно́го.  Видı́ння грізне́ мені явлене:„Грабує грабіжник, пусто́шник пусто́шить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, —усяким зідха́нням зробив Я кінець“.  Тому́ то напо́внилися мої сте́гна тремтı́нням,і болі схопи́ли мене, немов породı́льні ті болі.Я скривився від того, що чув, я від ба́ченого перестра́шивсь.  Забилося серце моє,тремтı́ння напало мене несподı́вано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхı́ття.  Поставлений стіл, килима́ми накрито,їсться та п’ється. Уставайте, прави́телі, щити́ намастı́ть!  Бо до мене сказав Господь так:„Іди, вартово́го постав, — що́ побачить, нехай донесе́“.  І коли він похо́да побачив, по парі їздцı́в,поїзд ослів, поїзд верблю́дів, — і прислу́хується він з увагою,із увагою пильною.  І він крикнув, як лев:„Я за́вжди стою́ вдень на ва́рті, о Господи, і стою на сторо́жі своїй усі но́чі!“  Аж ось іще по́хід мужів, по двоє їздцı́в.І він відповів та сказав: „Упав, упав Вавило́н,а всі ста́туї бо́гів його порозбивані о́б землю!“ 10  О мій помоло́чений ти,сину то́ку мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота,Бога Ізраїлевого. 11  Пророцтво про Думу.*До мене кричить із Сеїру: „Сто́роже, яка пора ночі?Сто́роже, яка пора ночі?“ 12  А сторож сказав:„Настав ра́нок, а все ж іще ніч. Якщо ви пита́тимете, то питайте та зно́ву прийдіть!“ 13  Пророцтво про Арабію.У лісі в степу́ ночува́ти, ви будете карава́ни деданів. 14  Мешканці Теманського кра́ю,винесіть воду назу́стріч для спра́гненого, втікача́ зустрічайте із хлібом! 15  Бо втекли́ вони перед меча́ми,перед голим мече́м, і перед натя́гненим луком,і перед тягото́ю війни. 16  Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік на́ймита, і вся слава Кедару покı́нчиться. 17  А понадто полишиться невелике число лу́чників з ли́царів кеда́рських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.

Примітки

Dumah — мовчанка, мертва тиша, це Едом.