Ісаї 22:1—25
22 Пророцтво про долину Видіння.Що це сталось тобі,що ти висипав увесь на дахи́?
2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе!Побиті твої — не побиті мече́м,
і не повмирали в війні.
3 Усі ра́зом утекли твої проводирı́,без ви́стрілу луку пов’я́зані;
усі, хто з тобою знайшовся, пов’я́зані ра́зом, —хоч вони повтікали дале́ко.
4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене,я гı́рко запла́чу!
Не силуйтеся потішати мене,що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —
5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту,день Господа, Бога Саваота,
у долині Видı́ння,день розва́лення муру
та зо́йку на го́рах!
6 А Елам узяв сагайдака́,у поході мужів з верхівця́ми,
Кір же витяг щита́.
7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями,а при брамі їздцı́ понаставлені.
8 І відкрив він засло́ну із Юди,і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.*
9 І побачили в Місті Давидовім щı́лини,що багато їх стало,
і зібрали води з ставу до́лішнього;
10 і порахува́ли доми в Єрусалимі,і порозбивали доми́ ті на змı́цнення муру;
11 і зробили ви між двома му́рамизбір для старого ставка́,
але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив,Хто це віддавна створив, ви не бачили.
12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач,і на голосı́ння, і на обстрига́ння воло́сся,
і щоб опереза́тись вере́тою.
13 Та ось радість і втіха:забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́,
їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи:„Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!
14 І відкрив Господь Саваот в мої уші:Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце,
аж поки ви не помрете́,промовив Господь, Бог Саваот.
15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе,що гро́ба для себе тут ви́довбав?“
Ти ви́рубав на висотı́ свого гро́ба,ти ви́довбав в скелі оселю собі,
17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю,і хапа́ючи, схо́пить тебе,
18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к,і кине, як ку́лю, у землю просто́ру,
і там ти помре́ш, і пı́дуть туди й вози славні твої,о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!
19 І попхну́ тебе з стану твого́,і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.
20 І станеться в день той,і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
21 і на нього хіто́на твого́ одягну́,і підпережу́ Я його твоїм по́ясом,панува́ння твоє дам у руку його,і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалимута для Юдиного дому!
22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, —і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти,
коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.
23 І його Я заб’ю́, мов кілка́, в певне місце,і стане він до́мові батька свого троном слави.
24 І повісять на ньому всю славу отцı́вського дому його,наща́дки та дикі відро́стки,
увесь по́суд малий від мисо́кй аж до всякого по́суду глиняного!
25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к,що був в певне місце забитий,
і буде відру́баний та й упаде́, —і зни́щений буде тяга́р, що на ньому,
бо так каже Госпо́дь!
Примітки
^ Дім лісу — склад зброї, арсенал.
