Ісаї 25:1—12
25 Господи, — Ти мій Бог!Я буду Тебе велича́ти,
хвали́тиму Йме́ння Твоє,бо Ти чудо вчинив,
виконав давні прире́чення, певную правду!
2 Бо Ти купою каменя місто вчинив,укріплене місто — руїною,
чужине́цький пала́ц перестав бути містом,навіки не буде воно відбудо́ване!
3 Тому буде хвалити Тебе наро́д сильний,місто лю́дів наси́льників буде боятись Тебе,
4 бо твердинею став Ти нужде́нному,твердинею став для убогого в час його у́тиску,
охороною від хуртови́ни,тінню від спе́ки, —
і дух тих наси́льників бувнемов хуртови́на на стı́ну!
5 Як спеко́ту в пустині,Ти крики чужи́нців прибо́ркав;
як тінню від хмари спеко́ту,спів наси́льників так Він приглу́шить.
6 І вчи́нить Господь Саваот на горі ційгости́ну з страв ситих,
гостину із вин молодих,із шпіко́вого то́вщу,
із очи́щених вин молодих.
7 І Він на горі цій пони́щить засло́ну,заслону над усіма наро́дами,
та покриття́, що розтягнене над усіма лю́дами.
8 Смерть знищена буде наза́вжди,і витре сльозу́ Господь Бог із обличчя усякого,
і га́ньбу народу Свого він усуне з усієї землі,бо Господь це сказав.
9 І скажуть в той день: Це наш Бог,що на Нього ми мали надію — і Він спас нас!
Це Господь, що на Нього ми мали надію, —тішмося ж ми та радіймо спасı́нням Його!
10 Бо Господня рука на горі цій спочи́не,Моав же на місці своєму пото́птаний буде,
як солома вито́птується у гної́вці,
11 і простя́гне він руки свої серед неї,немов той плива́к простягає, щоб пли́вати,
і прини́зить пиху́ його Вінразом з пı́дступами його рук.
12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розва́лить,пони́зить, на землю їх кине, у по́рох!
