Ісаї 28:1—29
28 Горе тобі, Самарії, короні пишно́ти Єфре́млян п’яни́х,квітці зів’ялій краси́ його го́рдости,
що лежить на верхı́в’ї долини врожа́йної,від вина поп’янı́лих!
2 Ось поту́жний та сильний у Господа, —мов злива із градом,
мов буря руїнна, мов по́відь сильна́, заливна́,його кине на землю із силою!
3 Ногами пото́птана будекорона пишно́ти Єфре́млян п’яни́х,
4 і станеться квітка зів’я́ла краси́ його гордости,що на верхı́в’ї долини врожайної,
немов передчасно дозріла та смо́ква,що її як побачить люди́на, ковтає її,
як вона ще в долоні його!
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону,і за пишний вінок для останку наро́ду Його,
6 і духом права тому́, хто сидить у суді,і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!
7 І ось ці від вина позбива́лись з дороги,і від п’янко́го напо́ю хитаються:
священик і пророк позбива́лись з дороги напо́єм п’янки́м,від вина збаламу́тились,
від напо́ю п’янко́го хита́ються,блу́дять вони у видіннях,
у постановах своїх спотика́ються.
8 Бо всі столи повні блюво́тою калу,аж місця нема!
9 „Кого буде навчати пізна́ння,і кому́ виясняти об’я́влення буде?
Відставлених від молокачи від перс повідлу́чуваних?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь,пра́вило на пра́вило, пра́вило на пра́вило,
трохи тут, трохи там“.
11 Тому незрозумілими у́стамий іншою мовою буде казати наро́дові цьому
12 Отой, Хто до них говорив: „Це спочи́нок!Дайте змученому відпочи́ти, — і це відпочинок“, —
та вони не хотіли послухати.
13 І станеться їм слово Господа:заповідь на заповідь, заповідь на заповідь,
пра́вило на пра́вило, правило на правило,трохи тут, трохи там,
щоб пішли та попадали на́взнак,і щоб були зла́мані
й впали до па́стки й злови́лися!
Дальша доля Єфрема
14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьби́телі,що пануєте над тим наро́дом, що в Єфусалимі!
15 Бо кажете ви: „Заповіта ми склали зо смертюі з шео́лом зробили умову.
Як перейде той бич, мов вода заливна́,то не при́йде до нас,
бо брехню́ ми зробили притулком своїм,і в брехнı́ ми схова́лись!“
16 Тому́ Господь Бог сказав так:Оце поклав каменя Я на Сіоні,
каменя ви́пробуваного, нарı́жного,дорогого, міцно закла́деного.
Хто вірує в нього, не буде той засоро́млений!
17 І право за міри́ло Я покладу́а справедливість — вагою;
і приту́лок брехнı́ град понищить,а схо́вище во́ди заллють!
18 І заповіт ваш із смертю пола́маний буде,а ваша умова з шео́лом не втри́мається:
як пере́йде нищівна́ ка́ра,то вас вона сто́пче!
19 Коли тільки пере́йде вона, вона вас забере,бо щора́нку вона перехо́дити буде,
удень та вночі, —і ста́неться, — тільки з тремтінням ви бу́дете слу́хати звістку про це.
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягну́тись,а покрива́ло вузьке, щоб накри́тися ним,
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім;затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів’оні,
щоб Свій чин учинити,предивний Свій чин,
щоб зробити роботу Свою,незви́чайну роботу Свою!
22 Тож не насміха́йтесь тепер,щоб не стали міцнішими ваші кайда́ни,
бо призна́чене зни́щення чув я від Господа,Бога Саваота, про всю землю.
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос,послухайте пильно й почуйте мій голос!
24 Чи кожного дня о́ре ра́тай на по́сів,ралить землю свою й борону́є?
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її,він не сіє чорну́ху й не кидає кмин,
не розсіва́є пшеницюта просо й ячмінь на озна́ченім місці,
а жито в ме́жах її?
26 І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:
27 Бож не бороно́ю чорну́ха молотиться,і ко́ло возо́ве не ходить по кмині,
а палицею б’ють чорну́ху та києм — той кмин.
28 Розтирається збіжжя?Ні, бо його не наза́вжди моло́титься ко́нче,
і підганяють ко́ло возо́ве та коні на нього,а не розтирають його.
29 І це вийшло від Господа Саваота, —чудова порада Його, і велика премудрість Його!
