Ісаї 29:1—24
29 Горе Аріїлу, Аріїлу,*місту, що Давид у нім таборува́в!
Рік до року додайте,хай свя́та закı́нчать свій круг!
2 І прити́сну Аріїла, і станеться ле́мент та плач,
і він стане на мене, як о́гнище Боже.*
3 І ота́борюся проти тебе навко́ло,і сторо́жею сти́сну тебе,
і ба́шти поставлю на тебе.
4 І ти будеш пони́жений, і будеш з землі говорити,і приглу́шено буде звучати твоє слово.
І стане твій голос з землі,мов померлого дух,
і шепотı́тиме з пороху слово твоє.
5 І буде юрба́ ворогів твоїх, мов тонкий пил,юрба ж насильників — мов поло́ва зникли́ва,
і це станеться нагло, рапто́вно.
6 Господь Саваот тебе громом та трусом навı́дає,і шумом великим, вихром та бурею,
та огняни́м їдким по́лум’ям.
7 І буде, як сон, як видı́ння нічне́ та юрба́ всіх народів,що на Аріїла воюють,
і всі, хто воює на нього,і проти тверди́ні його,
і хто йому докучає.
8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть,а прокинеться він — і порожня душа його,
і мов спра́гнений бачить у сні, ніби п’є,а прокинеться він — і ось змучений,
а душа його спра́гнена!Та́к буде на́товпові всіх наро́дів,
що пı́дуть війною на го́ру Сіон.
9 Одубı́йте й дивуйтесь,заліпіть собі очі й ослı́пніть!
Вони повпива́лися, та не вином,захитались, та не від п’янко́го напо́ю,
10 бо вилив Господь на вас духа глибокого снута закрив ваші очі,
затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!
11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запеча́таної книжки, що дають її тому́, хто вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Не мо́жу, — вона ж запеча́тана“.
12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Я не вмію читати“.
13 І промовив Господь:За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується,
і губами своїми шанує Мене,але серце своє віддалив він від Мене,
а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,
14 тому Я ось ізно́ву предивне вчиню́ з цим наро́дом,вчиню чудо й диво,
і загине мудрість премудрих його,а розум розумних його заховається.
15 Горе тим, що гли́боко за́дум ховають від Господа,і чиняться в те́мряві їхні діла,
і що говорять вони:„Хто нас бачить, і хто про нас знає?“
16 О, ваша фальшивосте!Чи ганча́р уважається рівним до глини?
Чи зро́блене скаже про майстра свого: „Він мене не зробив“,а твір про свого творця́ говоритиме:
„Він не розуміє цього“?
17 Хіба за короткого ча́су Ліван на садка не обе́рнеться,а садок порахо́ваний буде за ліс?
18 І в той день слова книжки почують глухі,а очі сліпих із темно́ти та з те́мряви бачити будуть,
19 і суми́рні побı́льшать у Господі радість свою,а люди убогі в Святому Ізраїля тı́шитись будуть!
20 Бо скінчи́вся наси́льник, і минувся насмı́шник,і пони́щені всі ті, хто дба́є про кривду,
21 хто судить люди́ну за слово одне,на того ж, хто судить у брамі,
вони ставлять па́стку,і праведного випиха́ють обма́ною.
22 Тому́ то Господь, що викупив Авраама,сказав домові Якова так:
Не буде тепер засоро́млений Яків,й обличчя його не поблı́дне тепер,
23 бо як він серед себе побачить діте́й своїх,чин Моїх рук,
вони будуть святи́ти Моє Ймення,і посвятять Святого Якового,
і будуть боятися Бога Ізраїля!
24 Тодı́ то хто блу́дить у дусі, ті розум пізна́ють,а хто ре́мствує, ті поу́ки навча́ться!
