Ісаї 33:1—24
33 Горе тобі, що пусто́шиш,хоч сам не спусто́шений,
тобі, що грабу́єш,хоч тебе й не грабо́вано!
Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш,коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.
2 Господи, змилуйсь над нами, —на Тебе надı́ємось ми!
Будь їхнім раме́ном* щоранкута в час у́тиску нашим спасı́нням!
3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть,від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.
4 І ваша здобич збереться,як збирають тих ко́ників,
як літає ота сарана́, —так кидатись будуть на неї.
5 Величний Господь,бо на височинı́ пробува́є;
Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.
6 І буде безпека за ча́су твого,щедро́та спасı́ння, мудрости та пізна́ння.
Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.
7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать,гірко плачуть провı́сники миру.
8 Биті дороги поро́жніми стали,нема мандрівця́ на дорозі!
Він зламав заповіта,знева́жив міста́,
злегковажив люди́ну.
9 Сумує та слабне земля,засоро́мився й в’яне Лива́н,
став Саро́н немов пу́ща,Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.
10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь,нині просла́влюсь,
нині буду возне́сений!
11 Заваготı́єте сіном, стерню́ ви породите;дух ваш — огонь, який вас пожере́.
12 І стануть наро́ди за місце палı́ння вапна́,за терни́ну потя́ту,
і будуть огнем вони спа́лені.
13 Почуйте, далекі, що Я був зробив,і пізнайте, близькı́, Мою силу!
14 Затривожились грішні в Сіоні,і тре́пет безбожних обняв.
„Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні?Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“
15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве,хто бри́диться зи́ском насилля,
хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати,хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття,
і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —
16 той перебуватиме на високо́стях,ске́льні твердині — його недоступна оселя,
його хліб буде да́ний йому,вода йому за́вжди запе́внена!
17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красı́,будуть бачити землю далеку.
18 Твоє серце розду́мувати буде про страх:Де Той, Хто рахує?
Де Той, Хто все важить?Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?
19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого,народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати,
незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.
20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, —очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне,
скинію ту незруши́му, —кı́лля її не порушаться ввік,
а всі шнури її не порвуться.
21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, —місце потоків й просто́рих річо́к, —
не ходить по ньому весло́вий байда́к,і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.
22 Бо Господь — наш суддя,Господь законода́вець для нас,
Господь то наш цар,і Він нас спасе́!
23 Опустилися шну́ри твої,не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї,
вітри́л не натягують.Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич,
і навіть криві грабува́тимуть.
24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“І про́щені будуть провини наро́ду,
що в ньому живе.
Примітки
^ Рамено в біблійній мові сила, на яку можна опертися.
