Ісаї 34:1—17
34 Набли́зьтеся, люди, щоб чути,наро́ди ж, послухайте!
Хай почує земля та все те, що на ній,вселе́нна й наща́дки її!
2 Господній бо гнів на всі люди,а лютість на все їхнє вı́йсько:
Він їх учинив за закля́ття,віддав їх на різь!
3 І їхні побиті розки́дані будуть,а з трупів їхніх здı́йметься смо́рід,
розто́пляться го́ри від їхньої кро́ви.
4 І небесні світи́ла усі позника́ють,а небо, як звій книжкови́й, буде зви́нене,
і всі його зо́рі попа́дають,як спадає оте виногра́дове листя,
й як спадає з фіґо́вниці плід недозрı́лий!..
5 Бо на небі напо́єний меч Мій,—оце він на Едома* спускається
та на закля́тий народ Мій на суд:
6 меч Господній напо́внився кров’ю,став ситий від лою,
від крови теля́т та козлı́в,від лою бара́нячих ни́рок,
бо Господу жертва в Боцрій різани́на велика в едо́мській* землі.
7 І бу́йволи зı́йдуть із ними,і телиці з бика́ми,
і напо́їться кров’ю їхній крайі наси́титься ту́ком їхній порох, —
8 бо це буде день помсти Господньої,рік заплати за за́колот проти Сіону!
9 І перемı́няться в смо́лу пото́ки його,його ж порох — у сірку,
і смолою палю́чою стане їхній край,
10 Не погасне вночі ані вдень,дим його підійма́тися буде повı́к,
з роду в рід опусто́шений буде,на віки віків не пере́йде по ньому ніхто.
11 І пося́де його пеліка́н та їжа́к,і перебува́тимуть в ньому сова́ та ворона,
і над ним Він розтя́гне міри́льного шнура спусто́шеннята виска зни́щення.
12 Не буде шляхе́тних у ньому,щоб царство там проголоси́ти,
і стануть нічи́м усі князі його.
13 І буде терни́на рости по пала́тах його,кропи́ва й будя́ччя в тверди́нях його,
і він стане мешка́нням шака́лів,подвір’ям для стру́сів.
14 І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами,а польови́к буде кликати друга свого́;
Ліліт* тільки там заспоко́їтьсяі зна́йде собі відпочи́нок!
15 Там ку́блитись буде скаку́ча гадюка й склада́тиме я́йця,і виси́джувати буде та вигріва́тиме яйця свої.
Там теж я́струби будуть збиратисьодин до одно́го.
16 Пошукайте у книзі Господній й читайте:Із них не забракне ні о́дного,
не будуть шукати один о́дного,бо у́ста Його — то вони наказали,
а Дух Його — Він їх зібрав!
17 І Він кинув для них жеребка́,а рука Його шнуром міри́льним його поділила для них,
і пося́дуть його аж повік,з роду в рід будуть в нім пробува́ти!
