Ісаї 36:1—22
36 І сталося, чотирна́дцятого року царя Єзекії прийшов Санхерı́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
2 І послав асирійський цар великого ча́шника* з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим вı́йськом, і він став при водово́ді горı́шнього ставу, на битій дорозі поля Валю́шників.
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер.
4 І сказав їм великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти надı́єшся?
5 Чи ду́маєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер надı́єшся, що збунтувався проти мене?
6 Ось ти надı́явся опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опира́ється на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надı́ється на нього!
7 А коли ти скажеш мені: Ми надı́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсо́вував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися?
8 А тепер увійди́ но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівцı́в.
9 І як же ти прожене́ш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі надı́явся на Єгипет ради колесни́ць та верхівцı́в!
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: „Піди на той край та й знищ його!“
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори до нас но-юдейському в голос при тих людях, що на мурі“.
12 І сказав великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити: ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою се́чу?“
13 І став великий ча́шник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: „Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
14 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекı́я, бо він не зможе врятува́ти вас!
15 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського.
16 Не слухайте Єзекı́ї, бо так сказав цар асирійський: „Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки,
17 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до кра́ю такого ж, як ваш край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
18 Щоб не намовив вас Єзекı́я, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги́ тих наро́дів, кожен свій край від руки асирійського царя?
19 Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарı́ю від моєї руки?
20 Котри́й з-поміж усіх богı́в цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?“
21 І мовчали вони, і не відповіли́ ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав „Не відповідайте йому́!“
22 І прийшов Еліяки́м, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з розде́ртими ша́тами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого ча́шника.
Примітки
^ Ravešakeh — великий чашник, головний начальник.
