Ісаї 53:1—12
53 Хто нашій спасе́нній тій звістці повірив,
і над ким відкрива́лось раме́но Господнє?
2 Бо Він виріс перед Ним, мов галу́зка,і мов корінь з сухої землі, —
не мав Він прина́ди й не мав пишноти́;і ми Його бачили,
та краси́ не було, щоб Його пожада́ти!
3 Він пого́рджений був,Його люди покинули,
стра́дник, знайо́мий з хоро́бами,і від Якого обличчя ховали,
пого́рджений, і ми не цінува́ли Його.
4 Направду ж Він не́мочі наші узяві наші болі поніс,
а ми уважали Його за пора́неного,ніби Бог Його вдарив поразами й мучив.
5 А Він був ране́нийза наші гріхи, за наші прови́ни Він му́чений був, —
кара на Ньому була за наш мир,Його ж ра́нами нас уздоро́влено!
6 Усі ми блуди́ли, немов ті овечки,розпоро́шились кожен на власну дорогу, —
і на Нього Господь покла́в гріх усіх нас!
7 Він гно́блений був та пони́жуваний,але уст Своїх не відкрива́в.
Як ягня був прова́джений Він на зако́лення,й як овечка перед стрижія́ми своїми мовчи́ть,
так і Він не відкрива́в Своїх уст.
8 Від у́тиску й су́ду Він за́браний був,і хто збагне́ Його рід?
Бо з кра́ю живих Він відı́рваний був,за прови́ни Мого наро́ду на смерть Його да́но.
9 Із злочинцями ви́значили Йому гро́ба Його,та Його поховали в багатого,
хоч провини Він не учини́в,і не було в Його у́стах ома́ни.
10 Та зво́лив Господь, щоб поби́ти Його,щоб му́ки завда́но Йому.
Якщо ж душу Свою покладе́ Він як жертву за гріх,то побачить насı́ння,
і житиме довгії дні,і за́мір Господній рукою Його буде мати пово́дження!
11 Він через му́ки Своєї душі буде бачити плід,та й наси́титься.
Справедливий, Мій Слуга,оправдає пізна́нням Своїм багатьох,
і їхні гріхи́ понесе́.
12 Тому то дам у́діл Йому між великими,і з поту́жними буде ділити здобич за те,
що на смерть віддав душу Свою,і з злочинцями був порахо́ваний,
хоч гріх багатьо́х Сам носи́ві заступа́всь за злочинців!
