Ісаї 59:1—21
59 Ото ж бо, Господня рука не скоро́тшала,щоб не помагати,
і Його ву́хо не стало тяжки́м, щоб не чути,
2 бо то тільки пере́ступи вашівіддı́лювали вас від вашого Бога,
і ваші прови́ни хова́ли обличчя Його від вас,щоб Він не почув, —
3 бо ваші долоні запля́млені кров’ю,ваші ж пальці — беззаконням,
уста ваші гово́рять неправду,язик ваш белько́че лихе!
4 Немає ніко́го, хто б кликав на суд,і нікого нема, хто судився б попра́вді, —
кожен надію кладе на марно́ту й говорить неправду,вагітнı́є бідою й поро́джує зло́чин!
5 Виси́джують я́йця гадю́чіта тчуть павути́ння:
хто з’їсть з їхніх яєць, помирає,а з розбитого — га́дина ви́йде.
6 Нитки їхні не стануть одежею,і ви́робами своїми вони не покри́ються:
їхні діла́ — діла кривди,і в їхніх рука́х — чин наси́льства.
7 Їхні но́ги біжать на лихе,і спішать проливати неви́нну кров,
їхні думки́ — думки кривдні,руїна й поги́біль на їхніх доро́гах!
8 Доро́ги споко́ю не знають,і правосу́ддя немає на їхніх стежка́х, —
вони покрутили собі свої сте́жки,і кожен, хто нею ступає, не знає споко́ю.
9 Тому́ віддали́лося право від нас,і не сяга́є до нас справедли́вість!
чекаємо світла, — та ось темнота́,чекаємо ся́йва — та й у те́мнощах хо́димо!
10 Ми ма́цаємо, мов невидю́щі, за стı́ну,навпо́мацки хо́димо, мов ті безо́кі;
спотика́ємося ми опı́вдні, немов би смерко́м,між здоровими ми, як померлі!
11 Усі ми реве́мо, як ведме́ді,і мов голуби́ ті постійно ворко́чемо,
чекаємо права — й немає,спасı́ння — й від нас віддали́лось воно.
12 Бо помно́жились наші пере́ступи перед Тобою,і свідку́ють на нас гріхи наші,
бо з нами пере́ступи наші,а наші прови́ни — ми знаємо їх!
13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа,і повідступа́ли від нашого Бога,
казали про у́тиск та вı́дступ,вагітнı́ли й виду́мували з свого серця слова́ неправди́ві.
14 І правосу́ддя наза́д відступи́лося,а справедливість здале́ка стоїть,
бо на майда́ні спіткну́лася правда,праведність ж не може прийти, —
15 і правда зникла,а той, хто від злого відходить, грабо́ваний.
І це бачить Господь, —і лихе в Його о́чах, що права нема!
16 І Він бачив, що немає ніко́го,і дивува́всь, що немає засту́пника.
Та раме́но Його Йому допомогло́,і Його праведність підпе́рла Його, —
17 і Він зодягну́в праведність, як па́нцер,а шоло́ма спасı́ння — на Свою голову,
і зодягну́в шати по́мсти, як одяг,і покри́вся горли́вістю, мов би плаще́м!
18 Надолу́жить Він гнівом Своїмворога́м згідно з учи́нками їхніми.
Своїм супроти́вним — запла́тою,острова́м надолу́жить запла́ту.
19 І будуть боятися Йме́ння Господнього з за́ходу,а слави Його́ — зо схід сонця,
бо при́йде, як річка рвучка́, —вітер Господній* її пожене́, —
20 і при́йде Викупи́тель Сіо́новій тим, хто вернувся із про́гріху в Якові,
каже Господь.
21 А Я — ось із ними умова Моя,говорить Господь:
Мій Дух, який на тобі,та слова́ Мої, що поклав Я до уст твоїх,
не усту́плять вони з твоїх уст,і з уст наща́дків твоїх,
і з уст нащадків пото́мства твого́,говорить Господь, відтепе́р й аж навіки!
Примітки
^ Вітер Господній — це вітер дуже сильний, див. 1 М. 35:5.
