Ісаї 6:1—13
6 Року смерти царя Озı́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кı́нці одежі Його перепо́внювали храм.
2 Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
3 І кликав один до о́дного й говорив: „Свят, свят, свят Господь Савао́т, уся земля повна слави Його!“
4 І захиталися чопи́ порогів від голосу того, хто кликав, а храм перепо́внився димом!
5 Тоді я сказав: „Горе мені, бо я занапа́щений! Бо я чоловік нечистоу́стий, і сиджу́ посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!“
6 І прилетів до мене один з Серафи́мів, а в руці його ву́гіль розпа́лений, якого він узяв щипцями з-над же́ртівника.
7 І він доторкну́вся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззако́ння твоє, і гріх твій оку́плений“.
Нове доручення Ісаї
8 І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю́, і хто пı́де для Нас?“ А я відказав: „Ось я, — пошли Ти мене!“
9 А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́:Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте,і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.
10 Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́,і тяжки́ми зроби його уші,
а очі йому позакле́юй,щоб не бачив очима своїми,
й ушима своїми не чув,і щоб не зрозумів своїм серцем,
і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!
11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в:
„Аж доки міста́ спустı́ють без ме́шканця,і доми́ без людей,
а земля спусто́шена бу́де зовсı́м“.
12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь,і буде велике опу́щення серед землі.
13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на,вона зно́ву спусто́шена бу́де.
Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу,зоста́неться в них пень по зру́бі,
насіння бо святости — пень ї́хній!
